Учебная работа. Зовнішньоторговельний режим Польщі
Зовнішньоторговельний режим Польщі
1. Тенденції розвитку економіки та зовнішньої торгівлі країни
По́льща, Респу́бліка По́льща (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, член Європейського союзу.
На півночі омивається водами Балтійського моря, на північному сході межує з Росією (Калінінградською областю) і Литвою, на сході — з Білоруссю і Україною, на півдні — з Чехією і Словаччиною, на заході — з Німеччиною.
Промисловість Польщі є основною галуззю господарства. Основні галузі промисловості — машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчанева тощо), хімічна, суднобудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість. Також добре розвинені текстильна та швейна промисловість. У паливній промисловості головною галуззю є вугільна. В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції. Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах.
Кольорова металургія — з власної сировини виплавляється мідь, свинець і цинк; з імпортованої — алюміній. У Верхній Сілезії переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на виробництві різноманітних мінеральних добрив, соди, полімерів, парфумів, ліків, фотохімії. Текстильна промисловість країни виробляє переважно бавовняні тканини. Швейна промисловість працює на експорт. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти: Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. [1]
Польща проводить політику економічної лібералізації з 1990 року і на сьогодні досягла великого успіху серед країн з перехідною економікою. З 2004 року Польща є членом ЄС, тому завдяки доступу до структурних фондів ЄС забезпечила потужний імпульс в економіку. Швидко впало безробіття до 6,4% в жовтні 2008 року, але повернулися до більш ніж 12% протягом 2010-11, перевищивши середній показник по ЄС більш ніж на 2%. Інфляція досягла найнижчого рівня приблизно 2,6% в 2010 році, в результаті глобального економічного спаду, але з тих пір піднялася і залишиться приблизно на 4%. Економічні показники Польщі можуть поліпшитися в довгостроковій перспективі, якщо країна розгляне деякі з недоліків в автомобільній і залізничної інфраструктури та бізнес-середовища.
Неефективна система комерційного суду, жорсткий трудовий кодекс, бюрократичної тяганини, обтяжлива податкова система, високий рівень корупції — спричиняють зниження економічного потенціалу країни. Зростання вимог до фінансування охорони здоров’я, освіти і державної пенсійної системи та низькі доходи населення викликали дефіцит держбюджету до 7,8% ВВП в 2010 році, але заходи щодо зміцнення державних фінансів, в тому числі збільшення внесків до державної пенсійної системи за рахунок приватних пенсійних фондів та коаліційний уряд, який прийшов до влади в листопаді 2007 року, скоротили дефіцит до 2,6% ВВП в 2011 році. [2]
Закріпленню ролі держави в господарському житті країни сприяє те, що вона є повноправним членом ЄС, який вимагає від країн-учасниць уніфікації норм господарського законодавства, жорсткого узгодження економічної політики.
Слід зауважити, що хоча темпи економічного росту в Польщі в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентоздатності. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи.
Світова фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році в США, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, торкнулась економік усіх без винятку країн, в тому числі й Республіки Польщі. Проте її наслідки не були такими відчутними як для решти країн Центральної і Східної Європи і в 2009 році Польща була єдиною країною ЄС, яка продемонструвала економічне зростання.
Основними факторами кризи в Польщі були:
. Уповільнення приросту зростання ВВП.
. Збільшення безробіття порівняно з 2008 роком на 1,5%, і станом на кінець 2009 року — 9%.
. Суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара − майже на 30% [4].
Порівнюючи прояви кризи в Польщі з іншими країнами Східної Європи, наприклад з Україною, де ВВП у 2009 році скоротився на 35,6%, рівень безробіття за даними Міжнародної організації праці становив 9,5%, а інфляція − 12,3%, її наслідки були незначними.
В рамках боротьби з фінансовою кризою у травні 2009 року увійшли в дію окремі положення «Плану стабільності і розвитку», який був розроблений урядом Польщі [5]. Згідно з цим планом в 2009 році передбачалося виділення 40 млрд. злотих (14,2 млрд. дол. США) на: збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства для банків; 20 млрд. злотих (7,14 млрд. дол. США) для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку Польщі профінансованого на суму 0,7 млрд. дол. США); використання фінансових інвестицій з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих (6,0 млрд. дол. США).
Складовими формування позитивної економічної динаміки у 2009 році в економіці Польщі були [5]:
. Заохочувальна, проте контрольована монетарна політика, що помітно знизила негативний тиск на реальний сектор. Так, напередодні кризи обсяги кредитування населення знаходились на рівні 16% ВВП, у той час як середній показник для країн ЄС знаходиться на рівні 50% ВВП.
. Гнучкий валютний курс і девальвація національної грошової одиниці.
. Стійке зростання купівельної спроможності громадян і зміцнення внутрішніх ринків.
. Відносно невисока залежність від зовнішніх ринків. Частки експорту та імпорту Польщі у структурі ВВП країни складають приблизно по 40%, з незначним торговельним дефіцитом.
. Стійкість і прозорість банківської системи.
. Зниження окремих податків і помірне додаткове фіскальне стимулювання [6].
Дії уряду мали позитивні наслідки для економіки Польщі, так за підсумками першого півріччя 2010 року зростання рівня ВВП становило 103,1%, яке забезпечувалось за рахунок приросту виробництва промислової продукції на рівні 110,6%, рівень інфляції склав 2,8%, знизився рівень безробіття — 11,6%, державний борг залишається на відносно сталому рівні, оскільки антикризові заходи не призвели до значного нарощування державних зобовязань. У порівнянні до даних станом на червень 2009 року з початку 2010 року польський злотий почав поступово зміцнюватись.
Отже, внутрішніми причинами прояву стабільної економічної ситуації Польщі в умовах кризи були виважені дії уряду, що поєднувались з врівноваженою структурою економіки, надійна банківська система, яка не похитнулася під час кризи і використання внутрішнього потенціалу ринку.
До зовнішніх чинників належить використання фінансових ресурсів ЄС на розвиток інфраструктури, людського капіталу, інноваційні технології, охорону навколишнього середовища, регіональний розвиток, а також модернізацію сільського господарства. Тому в Польщі, не зважаючи на кризу, спостерігалась позитивна динаміка ВВП з відчутним зниженням темпу приросту цього показника у 2009 році на 3,7% порівняно з 2008 роком.
2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни
За результатами 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу Польщі має тенденцію до зниження, все ж таки криза завдала свого удару. Обсяг експорту за зазначений період склав 117 249, 97 млн. дол. (81,2% від аналогічного показника минулого року), а обсяг імпорту — 127 166, 47 млн. дол. (72,5% від аналогічного показника минулого року) [2].
В результаті можна сказати, що рівень імпорту переважає над експортом, спостерігається відємне сальдо торговельного балансу (-9 916,5 млн. дол.).
В польському експорті за результатами 2009 року найбільша частка припадає на:
машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,59%);
автомашини, судна і повітряні апарати (18,34%);
чорні метали та вироби з них (10,26%).
Натомість в імпорті, за результатами 2009 року, найбільша частка припадає на:
машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,07%);
автомашини, судна і повітряні апарати (10,47%),
продукти хімічної промисловості (10,00%).
За результатами 2009 року головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту [2].
Серед країн колишнього СРСР головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 3,72% польського експорту та 8,59% імпорту.
За підсумками 2010 р. динаміка зовнішнього товарообігу Польщі мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту у зазначеному періоді склав 134,4 млрд. дол. США (зростання на рівні 20,3% у порівнянні до аналогічного періоду 2009 р.), обсяг імпорту — 149,1 млрд. дол. США (зростання на рівні 21,1% у порівнянні до аналогічного показника 2009 р.). Відємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 14,7 млрд. дол. США [9].
За результатами 2010 року головним торговельним партнером Польщі залишається Німеччина, на яку припадає 26,11% польського експорту та 21,79% польського імпорту. Серед країн колишнього Радянського Союзу головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 4,22% польського експорту та 10,21% польського імпорту. Україна займає друге місце серед країн колишнього Радянського Союзу. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01% польського імпорту. Беручи до уваги відсоткову частку торгівельних партнерів Республіки Польща, найбільшими партнерами у розрізі експорту та імпорту продукції й надалі залишатиметься Німеччина, інші країни Європейського Союзу, а також Росія [9].
Питома вага зовнішньої торгівлі у ВВП в 2011 році: експорт товарів становив 197 млрд. дол. (29 місце в світі), імпорт — 218 млрд. дол. (23 місце в світі). У географічному розподілі на ЄС припадає 80% товарообігу. [2]
Частка зовнішньої торгівлі у ВВП не перевищує 40%. Основні експортовані товари та послуги з Польщі: машини та транспортне обладнання (2011 р. — 37,8% від загального експорту), проміжні промислові товари (23,7%), інші промислові товари (17,1%), продукти харчування та живі тварини (7,6%). основа польського імпорту — машини та транспортне обладнання (38% від загального обсягу імпорту), хімікати (15%), мінеральні речовини, палива, мастила і супутні матеріали на 9%. Основними зовнішньоторговельними партнерами є країни ЄС, Китай та Росія.
структура експорту відображає всі зрушення у структурі економіки Польщі. Систематично падає частка продуктів харчування та живих тварин, на які на початку 1950-х років припадало до 25%, а нині — лише трохи більше 7% вартості експорту. У останні роки різко зріс експорт машин та транспортного обладнання, частка яких у загальній вартості польського експорту вже наблизилася до 28% і продовжує збільшуватися. [2]
Висока стійкість польської економіки в умовах світової кризи — це рівнодійна специфічних рис фінансового сектора, врівноваженої і диверсифікованої структури економіки, а також правильної і швидкої реакції польської влади на кризові явища.
Тому, основним чинником, який став причиною стабільної економічної ситуації Польщі в умовах світової економічної кризи, є врівноважена структура економіки, а також потенціал внутрішнього ринку. Треба підкреслити, що головним чинником, який підтримав кон’юнктуру в Польщі у ІV кварталі 2008 року і в І кварталі 2009 року був високий внутрішній попит (ринок 38 млн. споживачів, які порівняно спокійно відреагували на інформацію щодо кризових явищ). Крім того, польська економіка в меншій мірі, ніж економіки інших держав, є залежною від експорту на зовнішні ринки (частина експорту в утворенні ВВП Польщі становить менш ніж 40 відсотків), а плаваючий валютний курс і послаблення злотого дозволили додатково мінімалізувати наслідки впливу світової фінансової кризи на польський експорт і ситуацію польських експортерів.
3. Торгова політика Польщі в розрізі торгових інструментів та за секторами економіки
Правові основи господарчої діяльності в Польщі закріплені в Цивільному кодексі, Кодексі торгівельних товариств і в законі «Про свободу господарчої діяльності» від 2 червня 2004 р., що замінив законКодекс регулює матеріальні відносини між фізичними особами, юридичними особами, між фізичними і юридичними особами, а також охорону особистих благ [8].
Територія Польщі знаходиться в межах митного простору ЄС — це означає, що торгівельний обмін між державами-членами ЄС підпорядковується правилам внутрішнього ринку ЄС, на якому вільно переміщуються товари. В свою чергу, товарообмін Польщі зі сторонами, що не входять в Європейський союз (так званими третіми сторонами), підлягає єдиним для всього ЄС принципам, що випливають із взаємної політики і єдиного митного законодавства.
Формування і здійснення спільної торгової політики відбувається на рівні Співтовариства. Торговельні правила встановлює Рада ЄС або Європейська комісія шляхом прямого введення нормативних актів. Органом, що відповідає за здійснення цієї політики, в тому числі, за введення антидемпінгових, антидотаційних і захисних процедур є Європейська комісія. В розпорядженні польської влади залишилося лише видача дозволу на ввезення, вивезення і встановлення обмеження на ввезення або вивезення по економічним причинам, до цих причин відноситься охорона здоровя людей і тварин (відповідно до ст. 36 Договору ЄС). Із польських законодавчих актів найбільш важливе значення мають: закондень вступу Польщі в ЄС.
Право на здійснення торговельної діяльності. Всі суб’єкти ЗЕД мають рівне Право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами Польщі, незалежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають Право здійснювати ЗЕД з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами Республіки Польщі. До суб’єктів ЗЕД може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів.
Умови торговельного обміну в рамках ЄС. Торговельний обмін в рамках європейського ринку характеризують:
·відсутність митного контролю на кордонах (вільне переміщення товарів);
·однакові технічні стандарти на всій території ЄС;
·ведення господарчої діяльності потребує наявність номера, що ідентифікує платника податку (NIP), з приставкою PL;
·для підприємств, що здійснюють торгівлю з фірмами ЄС, існує зобовязання щомісячно складати статистичні декларації INTRASTAT, що містить зведені дані відносно реалізованого ввезення і вивезення товарів підприємцями, що ведуть торгівлю з фірмами ЄС.
З дня вступу в ЄС Польща застосовує європейські принципи допуску товарів в обіг. Всі товари, виробленні в Польщі відповідно стандартам ЄС, можуть вільно рухатися на єдиному європейському ринку.
На єдиному європейському ринку діє принцип взаємної акцептації, який означає, що будь-який продукт, який вироблений згідно закону і ввозиться із країн-членів ЄС, може бути допущеним в продаж в іншій країні-члена. Заборона на продаж такого товару на ринку іншої країни може бути введений лише після того, як буде доказано, що даний виріб не задовольняє основних стандартів, що стосуються безпеки [8].
Митні тарифи
грудня 2001 року Рада міністрів Польщі видала чинну постанову по новим Митним тарифами.
Нові Митні тарифи передбачають наступні види ставок:
¾Автономний тариф. Застосовується до товарів, що походять з країн, не членів СОТ, на які не поширюється режим найбільшого сприяння і до яких не належить режим преференцій. Також застосовується, якщо звичайний тариф для даного товару вищий, ніж автономний, або ж не визначений. У відсутність преференційного митного режиму, автономний тариф також застосовується до товарів, що походять з країн, включених до переліку країн, що розвиваються, а також з найменш розвинених країн, які не входять до переліку країн СОТ і на які не поширюється режим найбільшого сприяння;
¾Загальний тариф. Застосовується до товарів, що походять з країн і регіонів — членів СОТ, а також з країн, яким Польща надала режим найбільшого сприяння в рамках двосторонніх торговельних угод або в односторонньому порядку, якщо він не вище, ніж автономний;
¾Преференційний митний тариф. Застосовується у відповідності з польською системою митних преференцій, які передбачають два види митних тарифів для товарів, що походять з країн, що розвиваються і найменш розвинених країн;
¾Пільговий тариф. Застосовується до товарів, що походять з країн ЄС, ЄАВТ, Болгарії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Туреччини та Хорватії.
¾Одноразовий платіж в розмірі 3,5% від загальної митної вартості, що застосовується до партій товарів, надісланих за кордону фізичною особою і призначених для фізичної особи, а також для товарів, що імпортуються в якості особистого багажу туриста, якщо їх вигляд і кількість не мають комерційного призначення. При цьому загальна вартість не може бути нижче 45 євро (для партій товарів) або 175 євро (для особистого багажу) і вище 350 євро, ці норми детально викладені в статтях 190 параграф 10 і 190 параграф 14 Митного кодексу.
У всіх випадках повинні надаватися сертифікати походження відповідно до стандартів СОТ. Якщо неможливо встановити країну чи регіон, то застосовується більш високий з двох тарифів: автономний або звичайний, збільшений на 100% [9].
Польські митні закони передбачають особливі антидемпінгові мита на товари, що ввозяться в Польщу за демпінговими цінами. Антидемпінгове розслідування, по завершенні якого може накладатися антидемпінгове мито, здійснюються міністром економіки після отримання від польського господарюючого суб’єкта документованого запиту. Міністр може також почати формальне розслідування після отримання достатніх доказів про демпінг. При проведенні антидемпінгового розслідування міністр економіки взаємодіє з Управлінням захисту конкуренції і споживача.
Слід зазначити, що з 30 квітня 2002 Центральне митне управління було розпущено і його компетенції, з 1 травня 2002 року, перейшли на 17 регіональних митних комітетів і Міністерство фінансів, хоча самі процедури митного очищення залишилися незмінними [8].
Технічні вимоги, в 1985 році, був введений так званий «новий підхід» до гармонізації технічних правил. Предметом гармонізації стали виключно правила, що повязані з безпекою, здоровям і захистом навколишнього середовища. Вироби, що відповідають польським стандартам, можуть добровільно бути представлені до оцінки на відповідність з метою отримання виробником права на позначення Знаком відповідності польському стандарту.
Кожна із країн-членів здійснює нагляд над безпекою виробів, що випускаються в обіг на ринок в даній країні. В Польщі загальний нагляд над ринком здійснює Управління захисту конкуренції і споживачів. Польські виробники можуть також сертифікувати свої вироби знаками на основі відповідних законів ЄС. В Європейському Союзі особливої охорони підлягають вироби, що вважаються специфічними, наприклад, що походять з відповідного географічного регіону чи виробляються традиційними способом (перш за все харчові продукти). Такі продукти можуть отримати знак Protected Designation of Origin (PDO), Protected Geographical Indication (PGI) або Traditional Specialty Guaranteed (TSG) [8].
При ввезенні в Польщу діє загальний митний тариф ЄС. В митному тарифі в колонці знаходяться конвенційні ставки, тобто ставки, що застосовуються по відношенню до імпорту із третіх країн, що є членами СОТ або з якими ЄС заключив договір про застосування режиму найбільшого сприяння (ставки РНС). Всі митні ставки звязані. Нульовою ставкою обхоплено більше ніж 24% товарів (тарифних ліній). З 2006 р. середня арифметична ставка РНС на промислові товари складає 4,0%, а на сільськогосподарські товари 18,6%. В загальному митному тарифі 81,5% митних ставок РНС знаходиться на рівні 10%. Найбільш високі митні ставки серед промислових товарів діють по відношенню до «чутливих» товарів, таким як одяг і текстильні матеріали, взуття, транспортні засоби і пластмаси. Ставка РНС в Польщі діє по відношенню до ввезення із девяти країн: Австралія, Канада, Тайвань, Гонконг, Японія, Пд. Корея, Нова Зеландія, Сінгапур і США. Імпорт із інших країн має пільгові ставки, тому митне навантаження на польський імпорт із цих країн значно нижче, ніж від ставок загального митного тарифу [8].
Європейський союз застосовує широку систему односторонніх митних преференцій для країн, що розвиваються (преференції для країн Африки, басейна Карибського моря і Тихого океану — країни АКТ), на основі Угоди Котону і Генеральної системи преференцій (Generalized System of Preferences, GSP), а також взаємні преференції з багатьма іншими торговельними партнерами а рамках зон вільної торгівлі (в тому числі країни EFTA: Мексика, Чилі, Пд. Африка).
До кінці 2007 року, торговельні відносини ЄС з 77 країнами групи АКТ, регулювалися Угодою про партнерство, що була підписана в 2000 році в Котону. Угода була підписана на 20 років, проте її торговельна частина залишалася в силі лише 7 років. Завдяки привілейованим умовам доступу на ринки ЄС більше ніж 97% експорту із країн АКТ, користувалися безмитним доступом до європейського ринку.
Преференції GSP охоплюють 178 країн і територій, що розвиваються. Якщо імпорт, відповідної групи товарів, із одної країни перевищує 15% в цілому із всіх країн, що охоплені GSM, то підлягає виключенню, тобто перестає користуватися пільговим доступом до ринку ЄС. У випадку текстильних товарів і одягу поріг для виключення був знижений до 12,5%. В рамках теперішнього механізму 80% експорту із Китаю на ринок ЄС підпадає під виключення, не дивлячись на то, що Китай формально все ж ще являється країною-бенефіціаром GSP [8].
Також система передбачає додаткові преференції («GSP Plus») для країн, що ратифікували і ефективно впроваджують міжнародні конвенції, що націлені на сталий розвиток з урахуванням захисту навколишнього середовища, захисту прав людини і прав працюючих. Програма GSP Plus задовольняє доступ на ринок ЄС безмитних товарів із 91% тарифних ліній. В цю програму охоплено 15 держав: Болівія, Еквадор, Колумбія, Перу, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа, Панама, Сальвадор, Грузія, Молдова і Шрі-Ланка. Ця програма забезпечує доступ всіх продуктів із цих країн на ринок ЄС без мита і без квот, за виключенням зброї і боєприпасів, а також деяких сільськогосподарських продуктів (цукру, рису, бананів), на які митні заходи скорочуються поступово.
Всі економічні об’єкти в Польщі, також з іноземним капіталом, мають Право вести зовнішньоторговельні операції. Як правило, не існує обмежень на комерційні угоди щодо будь-яких товарів і послуг. Але немає правил без винятків. Такі випадки докладно обумовлюються в Законі про господарську діяльність від 19 листопада 1999 року. Наприклад, необхідно отримати ліцензію на ввезення-вивезення товарів військово-поліцейського призначення, такі як вибухові речовини, зброю, боєприпаси, а також частини і компоненти до них. Особливі законодавчі акти регулюють імпорт і експорт в ряді інших випадків, наприклад, зовнішньоторговельний оборот антикваріатом або небезпечними субстанціями [9].
Для полегшення польського експорту була впроваджена програма рефінансування процентних ставок по експортних кредитах «ДОКу» (DOKE), що базується на однойменному законі від 8 червня 2001 року. Виконавчі процедури регулюються детально поруч розпоряджень міністра фінансів. Програма «ДОКу» вводить механізм стабілізації кредитних ставок відсотка, дозволяючи польським експортерам і комерційним банкам, а також міжнародним фінансовим інститутам пропонувати середньо-і довгострокові експортні кредити (з періодом погашення як мінімум два роки), що мають фіксовані процентні ставки.
Над імпортом та експортом здійснюється митний нагляд, що проводиться на базі угоди ЄАД (Єдиний Адміністративний документ — англ. Single Administrative Document, SAD) і супровідних документів: митної декларації та сертифікату походження.
Нетарифні обмеження:
Антидемпінгові і компенсаційні митні заходи
В ЄС, де діють дуже ліберальні правила доступу промислових товарів, відносно часто застосовуються нетарифні інструменти, що направлені перш за все проти недобросовісної конкуренції — демпінгу і субсидіювання. На 2011 рік при ввезенні в ЄС, в тому числі і в Польщу, діяло 131 антидемпінгове правило (в більшості випадків на хімічні і сталеві продукти), а також 8 компенсаційних заходів [8].
Кількісні обмеження
При імпорту в Польщу деяких сталевих виробів із Казахстану і Росії діють кількісні квоти, що встановлені на основі двосторонніх угод ЄС з цими країнами. Кількісні квоти встановленні також на ввезення деякого виду одягу і текстильних виробів із Пн. Кореї і Білорусі. В імпорті із Білорусі також застосовуються ліміти на текстильні вироби і одяг.
Ліцензії на імпорт
Вони являються обовязковими у випадку імпорту промислових товарів, що знаходяться під наглядом. Міністр економіки Польщі видає їх автоматично, безкоштовно, на заявлену кількість протягом 5 робочих днів з часу подання заяви. Видача імпортної ліцензії ЄС (в межах квоти) повязана зі сплатою державного мита у розмірі 82 злотих. На практиці, нагляд застосовується при ввезенні таких товарів: сталь, текстильні вироби, одяг. Система подвійного контролю діє при імпорті одягу і текстильних виробів із Узбекистану і 8 категорій текстильних виробів із Китаю (в тому числі майки, брюки, постільна білизна), а також вироби із сталі, в межах квот для ввезення із Росії і Казахстану. Із 31 грудня 2009 року в імпорті деяких виробів із сталі з інших третіх країн (за винятком Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейну, Ісландії і Туреччини) діє попередній нагляд ЄС (потрібно лише ліцензії на імпорт — система одноразової перевірки, англ..single-checking). Проте це не стосується ввезення товару вагою менше 2,5 тонн [8].
список товарів, ввезення яких підлягає ліцензуванню, час від часу переглядається. Експортери повинні звірятися з ним, щоб мати впевненість у необхідності такої ліцензії ще до поставок товару на територію Польщі. Зазвичай до видачі міністерської ліцензії, що дозволяє ввезення, товар повинен бути перевірений і рекомендований до імпорту в Польщу одним або кількома інспекційними агентствами або технічними товариствами, в залежності від Заборона на експорт, імпорт встановлюються ЄС, в тому числі і Польщею лише у виняткових випадках (для захисту людей, тварин і рослин, цивільної безпеки, охорона культурних цінностей). Встановленні в законодавстві ЄС заборона на імпорт, що стосується:
¾обіг товарами, які можуть бути використані для виповнення смертної кари, тортурів або будь яких інших жорстоких, нелюдських чи принизливих відносин або покарань;
¾ввезення на територію ЄС товарів, що порушують права інтелектуальної власності;
¾імпорт і експорт іракських культурних цінностей;
¾продаж, безкоштовна передача і поставка технічної допомоги, що має воєнне значення, яким-небудь субєктам в Ліберії;
¾імпорт шкіри і інших товарів, що виробляються із деяких видів диких тварин, що постачаються із держав, в яких вони відловлюються за допомогою капканів чи методів, що не відповідають міжнародними нормам гуманного відлову;
¾торгівля тваринами і рослинами, які загрожують вимиранню (Конвенція з міжнародного торгівлі, що стосується вимиранню дикої фауни і флори).
На основі внутрішніх правових актів — розпоряджень Ради міністрів — в Польщі діє заборона на ввезення із третіх країн молодняка деяких видів тюленів і виробів із їх шкіри, а також азбесту і виробів, що мають азбест.
Категорично заборонено ввезення деяких груп товарів, наприклад, відходів і токсичних речовин.
Існує також система квот і тимчасових ембарго на імпорт, що встановлюються міністром економіки. Квоти, ембарго та інші заходи державного регулювання змінюються відповідно поточним потребам польського ринку та міжнародної ситуації. Частково вони випливають з міжнародних угод, учасником яких є Польща. Подібні заходи можуть застосовуватися по відношенню, як до груп товарів, так і до країн. В останні роки такі бар’єри застосовувалися рідко, головним чином для захисту ринку сільгосппродукції, і, як правило, лише по відношенню до невеликого числа країн [9].
Санітарні та фіто санітарні заходи. Міжнародні правила застосування обов’язкових технічних регламентів, санітарних і фіто санітарних норм виписано в Угоді про технічні бар’єри в торгівлі та Угоді про застосування санітарних і фіто санітарних заходів. Згідно даних умов всі товари дотримуються рівня відповідності товару зазначеного в договорах. Дані заходи насамперед стосуються продукції сільського господарства, тваринництва, та товарів, що потребують сурового дотримання всіх правил на санітарних норм при їх виготовлені.
В межах ЄС, в тому числі і в Польщі, забезпечується свобода переміщення робітників, і в тому числі працівників сфери послуг. Така свобода згідно зі ст. 39 глави 1 розділу III «Угоди про заснування Європейського Співтовариства» [10] означає відмову від будь-якої дискримінації, основаної на громадянстві між робітниками країн-членів стосовно працевлаштування, заробітної плати, інших умов праці та влаштування на роботу. Згідно з законодавством ЄС, зокрема Директиви Ради ЄЕС 1612/68 від 15 жовтня 1968 р.» Про свободу переміщення робітників в межах співтовариства»
Стосовно фінансових послуг, то необхідно звернути увагу на главу 4 розділу 3 «Угоди про заснування ЄС», яким забезпечується свобода фінансових інституції у наданні послуг на території іншої країни ЄС. Де зазначається, що всі обмеження на переміщення капіталу між договірними сторонами та договірними сторонами та третіми партнерами — забороняється. Країни ЄС повинні забезпечувати свободу у здійсненні операцій фінансовими інститутами ЄС на своїй території як за умов створення філії або іншого способу комерційної присутності, так і за умов транскордонного постачання послуг, за умов, що ці фінансові інститути мають дозвіл на здійснення цих операцій.
Транспортні послуги, як один із видів послуг, що є обєктами міжнародної торгівлі, в межах ЄС регулюється окремо від інших видів послуг. У межах ЄС забороняється будь-яка дискримінація перевізників за національною ознакою. Крім того встановлюється заборона згідно зі ст. 75 розділу V «Угоди про заснування Європейського Співтовариства»,
Дискримінаційні заходи набувають форми встановлення перевезення однакових товарів за однаковими маршрутами н території країни походження товарів або країни призначення.
Забороняється, якщо інше не узгоджено відповідними органами ЄС, надання країнами-членами ЄС преференційних умов (згідно зі ст. 76 розділу 5 угоди: ставок або умов, що мають елемент підтримки або протекціонізму) окремим перевізникам [10].
Перелік джерел
зовнішній торгівля криза економіка
1. Матеріал з вільної енциклопедії [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. сайт ЦРУ [електронний ресурс] — режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/pl.html
. Статистика країн світу [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. Огляд економіки Польщі: Лютий 2010 [електронний ресурс] — режим доступу: www.razumkov.org.ua/
. Польща — єдина країна ЄС, яка у 2009 році продемонструвала економічне зростання [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. Грабовський А. В інтересах економіки є стабільність і передбачуваність політичної ситуації [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. Польща має економічний імунітет [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. Польща — твій економічний партнер [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. Торгова політика Польщі [електронний ресурс] — режим доступу: #»justify»>. Consolidated Treaties: Treaty on European Union, Treaty establishing the European Community / Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities., 1997-168.
