Учебная работа. Розробка проекту підготовки та укладання зовнішньоекономічного договору
Розробка проекту підготовки та укладання зовнішньоекономічного договору
зміст
Вступ
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку аудіо-відео техніки
1.1 Аналіз світового ринку аудіо-відео техніки
1.2 Аналіз українського ринку аудіо-відео техніки
2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту аудіо-відео техніки
2.1 Нормативно-правові умови здійснення даного проекту
2.2 Зовнішньоекономічний контракт
3. Оцінка ефективності запропонованого проекту
Висновки
список використаних літературних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми управління імпортними операціями обумовлена тим, що дані операції мають за мету реалізацію товару на внутрішньому ринку і є важливим джерелом прибутку товарно-посередницьких фірми.
Ефективне управління імпортними операціями підприємства є важливою складовою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Це найперше й найважливіше на що потрібно звернуто увагу керівництву будь-якої компанії, яка займається ЗЕД.
Питання ефективності управління зовнішньою торгівлею в цілому та імпортними операціями зокрема представлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених Кириченко О.А., Кредісов А.І., Філіпенко А.С. та ін. Проте в управлінні імпортними операціями на підприємстві є значна кількість проблем, що потребує як теоретичного, так і практичного розвязання. Саме згаданими міркуваннями визначається актуальність даної роботи.
Метою роботи є розробка проекту підготовки та укладання зовнішньоекономічного договору.
Обєктом дослідження є зовнішньоторгівельні відносини на ринку аудіо-відеотехніки та порядок укладання зовнішньоекономічного договору.
Договори існують для конкретного і чіткого визначення взаємних прав і обов’язків сторін договору. Договірна форма закріплення зовнішньоекономічних відносин обумовлює стабільність міжнародного правопорядку. Значення договорів визначається також і тим, що немає жодної галузі міжнародного права, становлення і розвиток якої не зв’язані з договорами.
Основною правовою формою експортно-імпортних зовнішньоекономічних операцій в Україні є зовнішньоекономічний договір (контракт). У сучасному українському цивільному законодавстві немає легального визначення зовнішньоторговельного договору, виходячи з якого можна було б у кожному конкретному випадку обґрунтовувати зовнішньоторговельний характер безпосередньої угоди. Більш того, у Цивільному кодексі України відсутні також загальні норми, що присвячені зовнішньоекономічному договору.
Предметом дослідження є поняття та особливості укладання зовнішньоекономічного договору.
При укладанні зовнішньоекономічного договору перед суб’єктами завжди стоїть питання про вибір права, застосованого до її регулювання. Воно виникає внаслідок того, що місце перебування сторін, а так само місце виконання зовнішньоекономічних договорів не збігаються. Сторонам потрібно вибрати Право конкретної країни для врегулювання своїх відносин.
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку аудіо-відео техніки
1.1 Аналіз світового ринку аудіо-відео техніки
Майже 60% світового виробництва LCD-телевізорів сьогодні контролюють пять компаній — Samsung, Sony, Sharp, Philips і LG. Так було не завжди: у 2001 році 86% цього сегмента, за даними DisplaySearch, контролювала японська Sharp Electronics. Успіх компанії був закономірним — у 1988-му компанія першою у світі розробила 14-дюймовий дисплей з активною матрицею і надалі послідовно розвивала технологію. Розстановка сил почала змінюватися з 1999 року, коли Royal Philips Electronics NV і LG Electronics вирішили спільно фінансувати розробку і виробництво нових поколінь РК-екранів. Загальні інвестиції у створене на паритетних засадах підприємство LG.Philips LCD до 2006 року сягнули $5,6 млрд. А в 2004 році аналогічну угоду уклали samsung і Sony — наявні потужності компаній не дозволяли задовольнити зростаючий попит на рідкокристалічні панелі. За два роки у спільне корейсько-японське підприємство S-LCD було вкладено понад $5,8 млрд. Electronics також нарощувала потужності — з 2001 по 2006 рік компанія збудувала чотири великі заводи з виробництва LCD-панелей, інвестувавши трохи більш ніж $3 млрд. Однак фінансові можливості японської корпорації виявилися скромнішими за бюджет конкурентів, які обєдналися. Частка Sharp Electronics у сегменті РК-телевізорів неухильно знижувалася, оскільки, навіть збільшивши виробничі потужності, компанія не встигала за попитом, що швидко зростав. У 2002 році Sharp Electronics займала вже половину ринку, а в 2005-му остаточно втратила лідерство.
За підсумками 2006 року першу позицію в сегменті РК-телевізорів зайняв альянс Samsung — Sony (відповідно 15,5 і 15,1%). Частка Sharp зменшилася на 2% — до 11,5%. Компанія Philips контролювала 10% сегмента, LG — 6%.
Троє з пяти провідних виробників заявляють про подальше нарощування обсягів виробництва LCD-телевізорів, тобто для них пріоритетним стає випуск РК-моделей. Восени цього року samsung і Sony запустять на S-LCD нову лінію з виробництва РК-панелей восьмого покоління вартістю $1,9 млрд. Початкова потужність комплексу — 3,6 млн. 50-дюймових телевізорів на рік. Sharp, своєю чергою, взявся за будівництво заводу наступного покоління вартістю $1,7 млрд.
Таблиця 1.1 ТОП-3 виробників телевізорів
Плазмові бренд Частка сегмента (% від $18,5 млрд.) Panasonic29 LG16 Samsung14 Рідкокристалічні Бренд Частка сегмента (% від $43,2 млрд.) Samsung 15,5 Sony15,1 Sharp 11,5 Кінескопні бренд Частка сегмента (% від $26,5 млрд.) TTE Corporation*12 Samsung11 LG 10 *Спільне виробництво китайської TCL International і французької Thomson. За даними DisplaySearch
За станом на кінець 2010 року на ключовому ринку аудіо-відеотехніки — в Північній Америці — налічувалося не більше 40 дисків Blu-ray з фільмами та іншим 3D-матеріалом. Як результат, лише 4% від загального числа реалізованих РК ТВ з діагоналлю 40 і більше підтримували 3D-функції.
Тим не менш, вже в поточному році аналітики очікують збільшення продажів до 18 млн. 3D-TV, а в 2014-м р. їх річний збут здатний досягти 91 млн. пристроїв.
Також автори звіту «Quarterly TV Design and Features Report» прогнозують, що в 2015-му р. в світі буде реалізовано майже 20 млн. телевізорів з підтримкою стандарту мовлення високої чіткості DVB-T2.
Крім того, за підсумками 2010 року близько 21% усіх реалізованих телевізорів володіли можливістю доступу в Інтернет. У 2014-му р. річні продажі подібних рішень перевищать 122 млн. пристроїв.
1.2 Аналіз українського ринку аудіо-відео техніки
Якщо зосередитися лише на темпах зростання, то варто зазначити, що 2010 рік був надзвичайно вдалим для ринку аудіо-відеотехніки та електроніки в України, і четвертий квартал продовжив загальну закономірність. Більше того, розвиток ринку прискорився в останньому кварталі 2010 року, що свідчить про те що ринок не досягнув точки насичення. Всі сектори ринку завершили квартал та рік загалом з високими показниками зростання. Тенденції наступного року будуть багато в чому залежати від розвитку високотехнологічних секторів ринку (LCD-телевізорів, ноутбуків та смартфонів), а також загальної економічної ситуації і настроїв споживачів у стабільних секторах великої та малої побутової техніки.
Під час аналізу закцентуємо увагу саме на другому та третьому кварталах 2010 р. як найбільш прибуткових на ринку побутової техніки.
Ринок побутової техніки та електроніки продемонстрував надзвичайно позитивну динаміку у другому кварталі 2010 року: порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяг продажів зріс на 40%. Збільшення продажів спостерігалося у всіх сегментах ринку, зростання кожного сегменту перевищило 20%.
Ринки фототехніки та телекомунікаційних пристроїв продемонстрували найкращу динаміку як у другому кварталі цього року, так і в першому півріччі загалом. Показники зростання майже всіх груп товарів були двозначними, зменшення обсягів продажів спостерігалося лише у декількох групах із сектору побутової електроніки. Тепер ми можемо впевнено твердити про нормальну сезонність ринку та прогнозувати покращення ситуації у третьому кварталі 2010 року, якщо не в темпах зростання, то принаймні в абсолютних обсягах продажів. Незважаючи на значне зростання, в абсолютних одиницях ринок все ще набагато менший за докризовий 2008 рік і навіть трохи менший за 2007 рік.
Аналіз показав, що загальний обсяг ринку побутової техніки та електроніки у другому кварталі поточного року склав 6,45 млрд. грн., що на 40,3% більше, ніж в аналогічному періоді 2009 року.
У другому кварталі 2010 року всі сектори ринку стрімко розвивалися, демонструючи зростання у межах від 23% до 77%. За перші шість місяців року ринок зріс на вражаючі 30%, лише велика побутова техніка та побутова електроніка були єдиними групами із темпами зростання нижче за 10% через послаблення продажів на початку року.
У другому кварталі 2010 року найгірші показники були зафіксовані на ринку офісного обладнання, в якому збільшення продажів склало 22,8%. Проте у порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник виглядає досить оптимістично. Сектор продовжує розвиватися за рахунок багатофункціональних приладах, продажі яких зросли на 32% та становили 59% від товарообігу. Продажі друкувальних пристроїв збільшилися на 30%, сканерів — на 10%, якщо порівняти квітень-червень 2010 року з відповідним періодом минулого року.
В свою чергу динаміка сектору побутової електроніки значною мірою залежала від LCD-телевізорів. Ця товарна група становила 52% від обсягів продажів сектора, їхня частка продовжує зростати. Оскільки продажі LCD-телевізорів визначають обсяги продажів сектору загалом, LCD-телевізори продемонстрували 60% зростання у порівнянні з другим кварталом 2009 року. Цікаво, що конкурентна технологія плазмових телевізорів продемонструвала аналогічні темпи зростання — 56%, хоча у першому кварталі продажі плазмових телевізорів скоротилися на 4%. Ми можемо зробити висновок, що зростання попиту відбулося у всіх сегментах сучасних телевізорів.
Одночасно зі збільшенням обсягів продажів LCD та плазмових телевізорів із ринку виходить застаріла CRT технологія: обсяг продажів CRT-телевізорів скоротився на третину. Автомагнітоли, домашні кінотеатри та інші аудіо-системи завершили квітень-червень 2010 року із небезпечним падінням продажів на 21%, 13% та 35% відповідно. Ці групи товарів є єдиними з негативними темпами зростання на всьому ринку побутової техніки та електроніки України. Продажі DVD- рекордерів залишилися на рівні минулого року із незначним зростанням на 1%. схожа динаміка зафіксована і на ринку відеокамер, який не зміг підтримати зростання сегменту фото техніки та закінчив другий квартал зі зростанням у 1,4%. Карти памяті та USB-носії відтворили загальний розвиток ринку та закінчили період з ростом в 58% та 46% відповідно. Динаміка карток памяті була підтримана зростанням на ринку фототехніки, а також мобільних телефонів та смартфонів. USB-память, що є відносно дешевою групою, додатково продемонструвала зниження ціни за 1 GB, що також стимулювало продажі.
Другий квартал був помірно вдалим для сектору малої побутової техніки. Продажі сектору зросли на 27% у порівнянні з відповідним періодом минулого року та склали 461 млн. грн. Цікаво, що групи товарів сектору малої побутової техніки продемонстрували дуже схожу між собою динаміку. Найменше зросли продажі у такій незначній групі як фритюрниці — на 12%, в той час як чайники виявилися лідерами сектору зі зростанням на 39%. Всі інші продуктові групи розташувалися у цьому проміжку, без наявного лідера у секторі.
Загалом у цьому секторі зафіксовані дві основні тенденції. Перша — це збільшення дорогих цінових сегментів. Цей тренд спостерігався у найбільшій групі товарів — пилососах (29% від обсягу сектора), де зростання на 24% значною мірою зумовлене потужними та технологічно просунутими моделями. Ще один приклад — пристрої для приготування їжі. Значне зростання у 27% головним чином було обумовлено моделями з вищої цінової категорії блендерів, які займали нішу кухонних комбайнів.
Другий тренд, який варто відзначити — це вплив літа та періоду відпусток. Цей вплив можна побачити в сегменті чайників, де малі моделі для подорожей допомогли досягнути зростання на 39%, прасок (збільшення продажів на 31%), де група пристроїв для подорожей значно вплинув на загальний обсяг, та засоби для гоління, де позитивна динаміка у продажах епіляторів призвела до збільшення на 27%.
Велика побутова техніка — це ще один відносно технологічно стабільний сектор. Подібно до ринку малої побутової техніки темпи зростання сегменту великої побутової техніки склали 28%. Водночас лідером за зростанням стали морозильні камери, що зараз складають 6% від обороту сектору: обсяг продажів такої техніки значно збільшився на 126%. тут не відбулося жодного технологічного прориву чи спеціальних акцій з просування товарів. Зростання було результатом рішення українських споживачів додати до холодильника спеціалізований пристрій. Холодильники залишились найбільшою групою (39% від продажів сектору), яка до того ж зросла на 32%. Друга за значенням продуктова група — пральні машини, продажі яких збільшились на 17%, що на 11 п.п. менше за середнє по сектору. Це може служити індикатором певної насиченості ринку.
Посудомийні машини залишаються продуктовою групою з низьким рівнем проникнення, що дозволило значно збільшити продажі на 53%. Мала кількість нових квартир та загальна несхильність до початку дорогих ремонтів негативно вплинула на продажі таких продуктових груп, як поверхні для приготування їжі, кухонні витяжки та прилади для приготування їжі. Темпи зростання склали 21%, 20% та 24% відповідно. Мікрохвильові печі продемонстрували помірне зростання на 15% на фоні зменшення середньої ціни.
Для третього кварталу 2010 року, як і для другого, було характерний помірне зростання продажів малої побутової техніки. Обсяг ринку збільшився на 15,5% порівняно з третім кварталом 2009 року і склав 0,52 млрд. гривень. На фоні інших продуктових секторів, які характеризувались надзвичайно низькими продажами в минулому році і, відповідно, демонструють бурхливе зростання зараз, ринок малої побутової техніки виглядає найбільш стабільно.
На відміну від більш високотехнологічних секторів мала побутова техніка не продемонструвала ані значних змін всередині структури, ані бурхливих темпів зростання. Сьогодні ми спостерігаємо помірне зростання за всіма групами малої побутової техніки. Не стали винятком навіть фритюрниці, які виросли на 14,4% в вартісному вимірі порівняно з аналогічним кварталом 2009 року і на 24% порівняно з другим кварталом 2010 року.
Також варто зазначити, що за результатами третього кварталу 2010 року обсяги продажів великої побутової техніки в Україні сягнули майже 2,5 млрд. грн., що на третину більше, ніж у третьому кварталі 2009 року і на 41% більше, ніж у попередньому кварталі. Напевно, саме літня спека посприяла такій динаміці ринку, адже найбільший і найвагоміший ріст продажів можна було спостерігати саме в категорії холодильного та морозильного обладнання.
У третьому кварталі поточного року продовжилася позитивна динаміка продажів великої побутової техніки відносно аналогічного періоду минулого року. Щобільше, прискорилися темпи зростання: якщо у другому кварталі 2010 року обсяг продажів зріс на 28% порівняно з другим кварталом 2009 року, то в третьому кварталі цього року показник зростання продажів сягнув 33% відносно третього кварталу 2009 року.
В першому півріччі 2008 року роль основної рушійної сили ринку аудіо- та відеотехніки в Україні відігравали панельні телевізори, які у вартісному вимірі забезпечили 43% загального обсягу продажів. Найбільшою популярністю в українців користувалися LCD-телевізори. За структурою продажів LCD-телевізорів український ринок відповідає ринку Західної Європи: як і європейські споживачі українці віддають перевагу моделям з діагоналлю 32"; одночасно найбільшими темпами зростають продажі LCD-телевізорів з діагоналлю 37" та більше. Про це свідчать результати моніторингу продажу товарів тривалого вжитку, який здійснює компанія GfK Ukraine на основі роздрібної панелі електротоварів у 45 містах України з населенням понад 100 тис. мешканців.
В першому півріччі 2008 року в містах України з населенням понад 100 тис. мешканців було продано майже 1,6 млн. одиниць аудіо- та відеотехніки на 451 млн. доларів. У порівнянні з першим півріччям 2007 року ринок аудіо- та відеотехніки у вартісному вимірі зріс на 26%, хоча у фізичному виразі відбулося скорочення обсягів продажу на 3%.
Найбільшу частку (43%) загального обсягу продажу аудіо- та відеотехніки у вартісному вимірі забезпечили панельні телевізори (рідкокристалічні, плазмові тощо). Всього українці придбали 170 тис. панельних телевізорів, витративши на них 193 млн. доларів. Порівняно до січня-червня 2007 року цей сегмент зріс більше ніж в 2 рази як у фізичному, так і вартісному вимірах.
Найпопулярнішими виявилися моделі вартістю 1001-1500 доларів, які забезпечили більше третини продажів панельних телевізорів у фізичному та вартісному вимірах. Щобільше обсяг продажу телевізорів у цьому ціновому діапазоні зріс в 2,5 рази порівняно до першого півріччя 2007 року. телевізори забезпечили більше 80% загального обсягу продажу панельних телевізорів. Всього протягом січня-червня 2008 року в Україні було продано рідкокристалічних телевізорів майже в 2,5 рази більше, ніж протягом аналогічного періоду 2007 року. Найбільшим попитом користувалися LCD-телевізори з діагоналлю 32", які забезпечили більше третини загального обсягу продажу рідкокристалічних телевізорів у першому півріччі 2008 року. Одночасно найбільші темпи зростання продажів були зафіксовані у сегментах LCD-телевізорів з діагоналлю 37" та 42": таких телевізорів було продано майже в 6 разів більше ніж протягом січня-червня 2007 року.
Одночасно в Україні продовжував скорочуватися продажі кінескопних телевізорів. Хоча цей сегмент все ще посідає другу сходинку за розмірами частки загального обсягу продажу аудіо- та відеотехніки (20% у вартісному вимірі), всього протягом першого півріччя поточного року українці придбали кінескопних телевізорів на 20% менше ніж у аналогічному періоді 2007 року.
У країнах Західної Європи телевізори також залишаються рушійною силою ринку побутової техніки. У першому півріччі 2008 року європейці витратили на цю техніку на 8% більше ніж за аналогічний період минулого року. Однією з причин цього зростання став Чемпіонат Європи з футболу 2008.Частка LCD-телевізорів у загальному обсягу продажів цієї техніки становить 84%, частка плазмових телевізорів — 14%, тоді як традиційні кінескопні моделі забезпечують лише 2% продажу.
Порівняно до результатів першого півріччя 2007 року, продажі LCD-телевізорів в країнах Західної Європи збільшилися на 19%. Найбільшим чином зріс попит на LCD-телевізори з екраном 37" та більше. Одночасно моделі з екраном 32" залишаються найпопулярнішими на західноєвропейських ринках: їм віддає перевагу кожен третій покупець.
Зазначимо, що загальний обсяг українського ринку побутової техніки та електроніки у четвертому кварталі 2010 року склав майже 12 млрд. грн., що на 47% більше, ніж за аналогічний період 2009 року. У четвертому кварталі 2010 року, як і протягом усього року, всі сектори ринку значно розвинулися, демонструючи вдвічі більші показники зростання порівняно з минулим роком. За весь 2010 рік ринок збільшився більше ніж на третину завдяки росту кожного сектора.
Поквартальні тенденції ринку телевізорів в Україні в 2011 році характеризуються такими даними. Ринок LCD-телевізорів є локомотивом зростання ринку споживчої електроніки та фото — у другому кварталі продажі збільшилися на 76% відносно аналогічного періоду минулого року. Такий ріст був спричинений поступовим зниженням середньої ціни (завдяки ціновим пропозиціям у цей період деякі моделі 32 LCD-телевізорів можна було придбати за ціною 2777 грн.).
Для порівняння вважаємо за доцільне зазначити, що в першому півріччі 2008 року роль основної рушійної сили ринку аудіо- та відеотехніки в Україні відігравали панельні телевізори, які у вартісному вимірі забезпечили 43% загального обсягу продажів. Найбільшою популярністю в українців користувалися LCD-телевізори. За структурою продажів LCD-телевізорів український ринок відповідає ринку Західної Європи: як і європейські споживачі українці віддають перевагу моделям з діагоналлю 32"; одночасно найбільшими темпами зростають продажі LCD-телевізорів з діагоналлю 37" та більше.
Одночасно виробники прагнуть зробити свій продукт більш технологічним за рахунок розширення лінійки моделей, які підтримують формат 3D або дають власнику можливість доступу до Інтернету або засобів спілкування, таких як Skype.
Найбільш важливим у другому кварталі 2011 року є зростання частки 3D-телевізорів — сегмент зайняв 8,6% у загальному обсязі LCD та плазмових телевізорів проти 5,5% у першому кварталі 2011 року. Така позитивна динаміка досягнута за рахунок появи моделей з діагоналлю 32 та нових моделей з більшою діагоналлю за сприйнятними цінами. Подальше збільшення кількості контенту для перегляду позитивно позначиться на продажах 3D-телевізорів у майбутніх періодах.
імпорт ринок зовнішньоекономічний
2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту аудіо-відео техніки
Імпорт аудіо та відео техніки в Україні не регулюється окремими профільними законами та нормативними актами, тому для реалізації даного проекту використовується чинна нормативна база із зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств України регулюється Господарським кодексом України № 436-IV вiд 16.01.2003 [2], Законом України від 16.04.1991р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» [4], Законом України від 23.09.1994р. «Про порядок здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних відносинах» [6], а також Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року (надалі — Віденська конвенція).[7].
Відповідно до ст. 68 Господарського кодексу України підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Порядок використання коштів підприємства в іноземній валюті визначається цим Кодексом та іншими законами. [2]
Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва, філії та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства. [2]
Юридичні особи мають Право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх установчих документів із моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому закону. [4] Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. [4]
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають Право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України [3].
Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.
права та обов’язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження.
При відсутності погодження між сторонами відносно права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується Право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є: [4]
продавцем — у договорі купівлі-продажу;
наймодавцем — у договорі майнового найму;
ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав;
охоронцем — у договорі зберігання;
комітентом
(консигнантом) — у договорі комісії (консигнації);
довірителем — у договорі доручення;
перевізником — у договорі перевезення;
експедитором — у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;
страхувачем — у договорі страхування;
кредитором — у договорі кредитування;
дарувальником — у договорі дарування;
поручителем — у договорі поруки;
заставником — у договорі застави.
До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується Право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше. [3]
До зовнішньоекономічного договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується Право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється.
До зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується Право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.
При прийманні виконання за зовнішньоекономічним договором (контрактом) береться до уваги право місця проведення такого приймання, оскільки сторони не погодили інше.
Міжнародний контракт зовнішньоекономічної діяльності повинний містити в собі наступні імперативні і факультативні ознаки.
До імперативних ознак, обов’язково притаманним кожному зовнішньоторговельному контракту, належать такі: [21, 236]
. Нерезидентність одного із суб’єктів зовнішньоторговельних правовідносин — різна державна приналежність експортера й імпортера або перебування в різних державах їхніх комерційних підприємств, через які йдуть відвантаження, приймання й оплата експортних товарів (наявність у суб’єктному складі зовнішньоторговельного правовідносини іноземного або прирівняного до нього елемента).
До іноземних учасників зовнішньоторговельної операції відносяться іноземні особи — суб’єкти права, що легалізувалися у встановленому законодавством України порядку і формах як учасників господарської діяльності і здійснюючі її на території України відповідно до чинного законодавства:
а) організації, цивільна правосуб’єктність яких визначається по праву іноземної держави, у якої вони засновані або на території якого вони здійснюють частину своєї статутної діяльності;
б) Фізичні особи — іноземні громадяни, цивільна правосуб’єктність яких визначається по праву іноземної держави, громадянами або підданими якого вони є;
в) особи без громадянства, цивільна дієздатність яких визначається по праву іноземної держави, у якої ці особи мають постійне місце проживання.
До іноземних учасників зовнішньоекономічної діяльності також прирівнюються учасники господарського обороту на території України як суб’єктів цивільних прав іноземні держави, їхні адміністративно-територіальні одиниці і державні органи; суб’єкти іноземних федеративних держав; міжнародні організації [3].
Нерезидентність одного з учасників зовнішньоторговельного договору закріплюється у вступній частині контракту, що визначає сторони договору.
. Використання міжнародних торгових і інших зовнішньоекономічних звичаїв при моделюванні змісту угоди.
. Відображення в розділі зовнішньоторговельного контракту «Валютне застереження» можливість використання при здійсненні розрахунків по експортно-імпортних операціях валют іноземних держав або оцінка в цих валютах зобов’язань, що виникають з договору. [51, 210]
Факультативними ознаками зовнішньоторговельної операції є такі особливості зовнішньоекономічних торгових відносин, правовою формою яких є зовнішньоторговельний контракт [39, 414]:
а) Ознаки, що відбивають трансграничний характер зовнішньоторговельних операцій (факт перетинання товаром митного кордону України): виникнення за кордоном України права власності або іншого титулу на майно, що є об‘єктом імпортної угоди; виконання поза митною територією України зобов’язання, що виникає з договору, або його елемента;
б) Матеріально-правова ознака — відбивана в розділі зовнішньоторговельного контракту «Застосовне право» допустимість застосування іноземного і міжнародного права до регулювання відносин, що виникають з договору;
в) Процесуально — правова ознака — можливість звернення сторін договору до засобів міжнародної юрисдикції при захисті своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів (розділ контракту «Арбітражне застереження»).
До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) [17, 215]:
До обов’язкових умов договору (контракту) належать [4]:
- назва, номер договору (контракту), дата й місце його укладення;
- преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту);
- предмет договору (контракту);
- кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);
- базисні умови поставки товарів (приймання/здачі виконаних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 р.;
- ціна та загальна вартість договору (контракту);
- умови платежів;
- упаковка та маркування;
- форс-мажорні обставини;
- санкції та рекламації;
- арбітраж;
- юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
- За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть передбачатися додаткові умови:
- страхування;
- гарантії якості;
- залучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, перевізників;
- норми завантаження (розвантаження);
- передача технічної документації на товар;
- збереження торгових марок;
- порядок сплати податків, мит, зборів;
- захисні застереження;
- момент початку дії договору (контракту);
- кількість підписаних примірників договору (контракту);
- можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) і т. д.
Нормативними актами встановлено спеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту). У разі його укладення фізичною особою договір підписується тільки нею. Від імені інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності контракт підписують дві особи: така, що має Право підпису контракту згідно з посадою (передбачається в установчих документах), та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше [4].
2.1 Нормативно-правові умови здійснення даного проекту
З 1 липня 2006 року діє протокол про співпрацю з учасниками ринку імпорту аудіо та відео техніки.
Відповідно до підписаного Протоколу імпортери аудіо та відео техніки зобовязуються через Раду з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України щокварталу, починаючи з дати підписання цього Протоколу, до 25-го числа місяця, що передує наступному кварталу, надавати Держмитслужбі України достовірну інформацію про вартість аудіо та відео техніки у вигляді додатку до Протоколу. Відзначено, що в разі ненадання зазначеної інформації дія попереднього додатка до Протоколу автоматично продовжується на наступний квартал [12, с. 145].
Також імпортери аудіо та відео техніки зобовязуються заявляти митну вартість товарів, що відповідає наданій інформації, при їх ввезенні на територію України, а також сплачувати встановлені законодавством податки і збори в повному обсязі та виключно в грошовій формі.
Протоколом також передбачено, що митні органи забезпечуватимуть таким підприємствам режим сприяння при здійсненні митного контролю та митного оформлення, а учасники Протоколу зобовязуються забезпечувати доступ посадових осіб митних органів до перевірки фінансових і банківських документів, повязаних зі здійсненням зовнішньоекономічних операцій на весь час отримання ними режиму сприяння.
Окрім цього, у випадках декларування імпортної аудіо та відео техніки іншими учасниками ринку цього товару за цінами нижче наданих Держмитслужбі, імпортери, що підписали цей протокол, залучатимуться як консультанти з питань ціноутворення на ринку аудіо та відео техніки.
2.2 Зовнішньоекономічний контракт
Договір купівлі-продажу № 13/2009-Е
м. Київ24 квітня 2009 р.
Компанія LG Electronics, Південна Корея надалі Продавець, в особі Лі сон Вана, що діє на підставі Статуту і, Компанія ТОВ «Технолополіс», Україна, надалі Покупець, в особі комерційного директора Петрова І.В., що діє на підставі Статуту, уклали цей договір про таке:
1.Предмет контракту
Продавець продає, а Покупець купує партію 3D Blu-ray домашній кінотеатр зі ЗВУКОМ CINEMA 3D LG Electronics відповідно до специфікації, що є невід’ємною частиною чинного контракту, на умовах поставки — FOB Франко-борт (порт Іллічівськ)
. Кількість та якість товару
.1. Кількість товару, проданого за цим контрактом, визначено в Специфікації (яка є невідємною частиною цього контракту).
.2. Якість товару визначається за Технічними умовами LG Electronics, Державними стандартами України та світовими стандартами якості ISO 9001
.3. Комплектність товару визначається специфікаціями, що є додатками до даного Договору
.4. Продавець разом із супроводжуючими документами представляє відповідний сертифікат, виданий Державним комітетом стандартизації та сертифікації України.
. Ціна товару та загальна вартість контракту
.1. Ціна товару є твердою й зміні не підлягає.
.2. Зміна інших складових загальної ціни контракту припускається, проте вона не позначається на загальній ціні контракту, визначеній у Специфікації.
.3. Валюта Контракту — долар США.
.4. Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється згідно з товарною накладною
.5. Вартість кожної партії продукції встановлюється на рівні 1500 американських доларів за одиницю.
. Упаковка, маркірування та транспортування
.1. Пакування і маркування Товару, що поставляється по даному контракту, повинно відповідати нормам та технічним умовам виробника і забезпечувати збереженість Товару під час транспортування.
.2. товар повинний бути упакований і замаркірований таким чином, щоб забезпечити його схоронність при транспортуванні морським транспортом до кінцевого пункту. Упакування Товару, що поставляється, повинне також відповідати гігієнічним вимогам і забезпечувати захист Товару від відмокання, забруднення, механічного ушкодження й атмосферних впливів.
.3. товар упаковується в контейнери вантажопідйомністю 10 т.
.4. Кожен контейнер повинен бути маркірований наступною інформацію:
ТУ; Вага брутто і нетто; Категорія.
.5. Продавець несе відповідальність за збитки Покупця, викликані неналежним упакуванням чи маркуванням Товару.
. Здача — приймання товару
.1. товар вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем:
по кількості — відповідно до кількості вантажних місць і ваги, зазначених у накладних (Відвантажувальних документах);
по якості — відповідно до якості, зазначеній у Сертифікаті про походження Товару форми СТ-1.
.2. Остаточне приймання Товару проводиться після його прибуття на склад Покупця.
.3. Всі претензії по відношенню до якості чи кількості Товару, що постачається по даному контракту, повинні бути зроблені в письмовій формі протягом 10 днів з моменту кінцевої розгрузки і повинні бути підтверджені незалежною організацією.
.4. товар буде вважатися поставленим Продавцем у відповідності з умовами даного контракту, якщо у вказаний час не надійшло жодних претензій.
.5. При виявленні дефектів упаковки безпосередньо при розгрузці Товару, Покупець повинен вказати це в транспортних документах .
.6. Якщо товар, або його частина, виявиться дефектним, чи не відповідатиме положенням і умовам даного контракту, то Покупець не зобовязаний платити за дефектний товар, а Продавець повинен компенсувати витрати, які поніс Покупець при митній очистці частини Товару невідповідної якості.
.7. Компенсація здійснюється шляхом утримання Покупцем відповідної суми з загальної суми грошей, що підлягає сплаті за поставлений товар.
У випадку, якщо платіж за дефектний товар вже було зроблено, Покупець має Право компенсувати вартість дефектного Товару при наступних розрахунках.
. Платежі
.1. Платіж за поставлений за цим контрактом товар буде проведено на умовах акредитиву, що відкривається через уповноважений .2. Платіж з акредитива повинен проводитись невідкладно повною сумою проти представлених банком таких документів:
üРахунок Продавця у 4-х примірниках;
üСпецифікації Продавця на відвантажений товар у 3-х примірниках;
üДублікат транспортної накладної;
üСертифікат якості.
.3. Бенефіціар не може відмовитись від використання акредитива.
.4. Продовження терміну дії акредитива припускається в межах 7 днів, якщо його необхідність викликана зміною умов поставки та/або відвантаження продукції.
.5. Усі витрати, повязані з відкриттям, використанням і подовженням строку дії акредитива, враховуючи банківську комісію, відносяться на рахунок Покупця.
. Форс-мажор
.1. У випадку виникнення для будь-якої сторони умов, що перешкоджають повному чи частковому виконанню своїх зобов’язань по даному контракту, такі як: пожежа, стихійні лиха, війна, військові дії будь-якого умов.
. Гарантія якості
.1. Гарантія Продавця на якість Товару дійсна протягом 90 (дев’яноста) днів з моменту доставки Товару Покупцю при умові належного зберігання, що відповідає стандартам і нормам Продавця.
. Санкції
.1. Якщо поставки по даному контракту не будуть зроблені впродовж 2 місяців після проплати Покупцем за поставлений неякісний товар, Продавець зобов’язаний компенсувати підтверджені затрати, що понесені Покупцем за дефектний товар у підтвердженому об’ємі.
.2. За зволікання у відкритті акредитиву Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 1,5% від загальної вартості контракту за кожен день прострочення.
9.3. Усі питання, не відображені в даному договорі, регулюються відповідно до чинного законодавства та всіх існуючих додаткових угод до даного договору, які є невідємною його частиною.
10. Сторони
ПокупецьПродавець
3. Оцінка ефективності запропонованого проекту
При операціях імпорту товарів підприємство прагне вигідно закупити товари за кордоном з метою їхнього подальшого використання у своїй країні. У звязку з цим призначення товарів має велике значення. Підприємство може закупити товари для їхнього подальшого продажу на території України. Такі товари ми класифікуємо як товари споживання (ТС). Підприємство може також придбати товари для їхнього використання у власному виробничому циклі (устаткування, сировина тощо). Такі товари ми класифікуємо як товари виробництва (ТВ).
У випадку імпорту товарів споживання підприємство несе такі витрати:
вартість товару,
транспортні витрати,
організаційні витрати.
Вартість товару — це контрактна ціна імпортованого товару. Транспортні й організаційні витрати є аналогічними до експортних, транспортних та організаційних витрат.
Імпортні витрати дорівнюють сумі вартості товару, транспортних і організаційних витрат.
Імпортний дохід — це гривневий виторг за імпортований товар.
Імпорт товару вигідний , якщо імпортний Доход перевищує імпортні витрати. Однак ця умова також не є достатньою. Необхідно зясувати. чи вигідна закупівля товарів за кордоном або ж їх вигідніше закупити у середині країни. Якщо імпортний прибуток перевищує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно. Імпортний прибуток являє собою різницю імпортного доходу й імпортних витрат. Внутрішній прибуток, відповідно, — різниця внутрішнього доходу і внутрішньої вартості товару. Оскільки припускається, що ціни на імпортний і вітчизняний аналогічний товар є однаковими, імпортний дохід дорівнює внутрішньому доходу, а внутрішня вартість — це оптова ціна на цей товар усередині країни.
При імпорті товарів виробництва ситуація ускладнюється. У такому випадку необхідно враховувати дохід, який одержало підприємство від використання імпортованого товару, а також витрати, повязані з використанням цього товару. таким чином, дохід від товару виробництва дорівнює гривневому виторгу від продажу товарів, зроблених з використанням ТВ (без витрат на реалізацію). Витрати на товар виробництва — це сума вартості сировини й енергії, витрати на обслуговування і робоча сила. У випадку, якщо товар є не устаткуванням, а сировиною чи запчастинами, необхідно як витрати і доходи від товару виробництва взяти частки, що припадають на нього, від загальних витрат і доходу від виробництва товарів з використанням імпортованого ТВ.
Доход від товару виробництва додається до імпортного доходу, а витрати на товар виробництва — до імпортних витрат. Подальші розрахунки аналогічні до розрахунків при імпорті товару споживання.
1. Умови імпорту товару:
а) Закупівельна вартість товару для імпорту — 30000000 грн.;
б) Умови кредиту ( В даному випадку не надається):
- сума кредиту;
- процент за ( річний ).
в) Витрати, повязані з експортом:
вартість перевезення вантажу — 600000 грн.
вартість страхування (6% від суми закупівельної вартості) — 1800000 грн.
оплата навантаження — розвантаження — 10000 грн.
таким чином, митна вартість становить 30000000+600000+1800000= 32400000 грн. Курс дол. США 7,70 грн. Тобто витрати на імпорт складають 4207792,2 дол. США
. Витрати, повязані з митним оформленням імпорту вантажу. Підсумуємо:
а). Сплата імпортного мита (30% від митної вартості товару) — сума становить 30/100*42007792,2 = 1262337,6 дол. США;
б). Сплата митних зборів ( 0,2 %; митна вартість х 0,2% ) — 0,2/100*32400000 = 64800 грн.;
в). Повернення сплаченого акцизного збору (митна вартість + мито + М/збори) х ставку акцизу — не відбувається;
г) Повернення сплаченого ПДВ: (митна вартість + мито + М/збори + акциз) х 20% (ставка ПДВ) — (4207792,2+1262337,6+84015,58)*20%/100 = 1110829,08 дол. США (8553383 грн.)
. Розрахунок валютної виручки:
сума контракту — 1500 дол. США за 1 одиницю. Разом 15000000 дол. США
. Розрахунок валового доходу:
(Валютна виручка — Витрати по імпорту)
— 4207792,2 = 10792207,8 дол. США
. Розрахунки з бюджетом (відрахування з валового доходу ):
а). ПДВ — на реалізовану продукцію — 16620000 грн.;
б). % за — 0;
в). Заробітна плата — 385000 грн.;
г). Командировочні — 192500 грн.;
д). Інші витрати — 77000 грн.
. Розрахунок прибутку:
,8 — 1110829,08 — 50000 — 25000 — 10000 = 9596378,72 дол. США (73892116,14 грн.)
. Сплата податку на прибуток (25%);
,14*25/100 = 18473029,035 грн.
. Розрахунок чистого прибутку (п. 4.б — п. 4.7 );
,14 — 18473029,035 = 55419087,105 грн.
. Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди = (п.4.8/п.4.3)*100%.
(7197284,04 / 15000000) *100%= 47,9%
Як уже зазначалося вище, при розгляді ефективності імпорту важливе значення має призначення імпортованого товару. На початку розглянемо коефіцієнти ефективності імпорту товарів споживання.
Для того, щоб імпорт товару споживання був вигідний, необхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:
Е(1)
де Е — базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;
Ві — внутрішній виторг від продажу імпортного товару;
В іm — вартість імпортного товару;
Т в — транспортні витрати;
Ов — організаційні витрати.
Якщо Е 1, імпорт товару ефективний.
Як і у випадку з експортом товару для визначення ефективності імпорту необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:
Е(2)
де Е- альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;
В — вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному;
інші елементи формули (1).
Якщо Е 1, імпорт товару є ефективним.
методика визначення ефективності імпорту товару споживання є аналогічною методиці визначення ефективності експорту.
Тепер перейдемо до розгляду ефективності імпорту товарів виробництва (ТВ).
При імпорті товарів виробництва необхідно врахувати вартість їхнього обслуговування та використання у виробництві підприємства. що імпортує ці товари.
Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва буде виглядати так:
(3)
де Е- базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва;
В mв — виторг від використання товару виробництва;
Ввтв — витрати на використання товару виробництва;
інші елементи формули є еквівалентними елементами формули (1).
Якщо 1, імпорт товару є ефективним.
= 3,56
Необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва:
(4)
де Е — альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва,
Якщо, імпорт товару є ефективним.
= 5,39
Якщо , експорт є ефективним.
таким чином, для визначення ефективності експорту необхідно розрахувати коефіцієнт Е та . При цьому слід памятати, що усі виторги мають бути представлені в гривневому еквіваленті. У випадку, якщо обидва вони більші за одиницю, імпорт товару є ефективним. Якщо Е 1, а 1, то в цьому випадку імпорт є неефективним, тому що імпортні витрати перевищують імпортний Доход. Якщо Е 1,а 1, то й у цьому випадку імпорт також є неефективним, тому що прибуток від продажу товару усередині країни буде вищим, ніж від його імпорту. У разі, якщо обидва ці коефіцієнти менші за одиницю, то імпорт товару неефективний по вищенаведених причинах.
Оскільки обидва розраховані коефіцієнти Е 1 (3,56), 1 (5,39), то можемо зробити висновок, запропонована угода з імпорту аудіо-відео техніки є ефективною.
імпорт ринок зовнішньоекономічний
Висновки
Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, але і в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економіки.
Зовнішньоекономічна діяльність припускає активний пошук партнерів за рубежем. Проте навіть успішний пошук закордонного партнера, готового налагодити перспективні взаємовигідні відносини, залишиться безрезультатним, якщо не буде укладений відповідний контракт.
У міжнародній комерційній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі. Це документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, містить письмову домовленість сторін про постачання товару: зобов’язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов’язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму або зобов’язання сторін виконати умови товарообмінної операції.
Виходячи із суті зовнішньоторговельної діяльності, ми вважаємо, що зовнішньоекономічний договір можна визначити як господарський договір, що регулює відносини в області міжнародного обміну товарами, роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності.
Зовнішньоекономічний договір — це вид господарської угоди, тобто угода економічних агентів, один із яких є резидентом України, або, також, будучи резидентом України, має за рубежем комерційну організацію, спрямований на встановлення, чи зміну, припинення цивільних прав і обов’язків при здійсненні торгових (експортних, імпортних і реекспортних) операцій.
В українському праві, торговому законодавстві більшості закордонних країн, а так само в міжнародному економічному праві договір міжнародної купівлі-продажу товарів моделюється як двостороння консенсуальна угода за участю іноземного або прирівняного до нього елемента, чинена в простий письмовій (по українському праву) чи в усній (по міжнародному приватному праву) формі, змістом якої є міждержавний еквівалентний обмін товару на гроші (валюту).
В роботі було досліджено ринкові та нормативно-правові умови укладання зовнішньоекономічного контракту з імпорту аудіо-відео техніки.
Аналіз ринкових умов засвідчив сприятливість запланованій угоді. А відповідно до проведених розрахунків по проекту імпорту аудіо-відео техніки обидва коефіцієнти ефективності імпорту Е 1 (3,56), 1 (5,39), то можемо зробити висновок, запропонована угода з імпорту аудіо-відео техніки є ефективною.
список використаних літературних джерел
1.Конституція України // Урядовий кур’єр. — 1996. — 24 серпня.
2.Господарський Кодекс України № 436-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, ст.1
.Цивільний Кодекс України № 435-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, ст.144
.закон5.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено Наказом Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України № 201 від 06.09.2001
6.законпорядок здійснення розрахунків в іноземній валюті // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 40, ст.364
7.Конвенция организации Объединенных Наций о договорах международной купли-продажи товаров (Вена, 1990г.) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №41.
8.Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247 (з 29.08.2002 у редакції наказу Держмитслужби України від 18.04.2002 № 207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2002 за № 462/6750),
9.Ринок побутової техніки у 2 кварталі 2010 р.
.Ринок великої побутової техніки у третьому кварталі 2010 року: 41-градусна літня спека спричинила 41% зростання ринку
.GfK Ukraine / Новини та матеріали/Прес-релізи GfK Ukraine // Матеріали. March 22, 2012, 16:43
.Динаміка продажів на ринку побутової техніки та електроніки в Україні
Додаток А
характеристика імпортованого товару
D Blu-ray домашній кінотеатр зі ЗВУКОМ CINEMA 3D
Основні функції
* Вертикальні 3D динаміки
* 360 ° рефлектори
* Розширення звукового поля
* LG Smart TV
* Аналізатор 3D звуку
* Відтворення Full HD 3D Blu-ray ™
* Wi-Fi Direct ™
* Функція управління мобільним телефоном LG Remote
Додаток Б
Рекламний реліз 3D Blu-ray домашній кінотеатр зі ЗВУКОМ CINEMA 3D
У Вас все частіше є можливість дивитися фільми у форматі 3D, але звук до цих пір залишався двомірним. Представляючи HX906TX, LG зробили великий крок вперед в області звуковідтворення — тепер Ви можете занурюватися в звук нітрохи не менше захоплюючий і реалістичний, ніж у найкращих 3D-кінотеатрах. Звук 3D — ефект звукового купола, розширене звукове поле — створюється вертикальним звуковим каналом, професійним процесором цифрової обробки звуку; найпотужніший бас формується сабвуфером. При розробці даної технології інженерами LG використовувалися звукові ефекти цього концертного залу. Модель HX906TX оснащена функцією LG Smart TV (прямий доступ до першокласному он-лайн контенту провідних російських і світових провайдерів). Технологія Wi-Fi Direct дозволяє обмінюватися даними між двома пристроями без використання точки доступу.
