Учебная работа. Організація і техніка операцій з експорту сої
Організація і техніка операцій з експорту сої
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Кафедра адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності
Курсова робота
з дисципліни "Організація та техніка зовнішньоекономічних операцій "
на тему:
"Організація і техніка операцій з експорту сої"
Київ — 2014
Зміст
Вступ
Розділ 1. Конюнктура світового ринку сої та національні ресурсні можливості
1.1 Виробництво та споживання сої в країнах світу
1.2 Аналіз конюнктури світового ринку соєвих бобів
.3 Експортний потенціал
Розділ 2. Планування та організація експортної діяльності
2.1 Законодавчо-нормативне забезпечення експортної операції
.2 Бізнес план експортної операції
.3 методика розрахунку ефективності експорту
Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування експортної операції та розрахунок ефективності
.1 Калькуляція експортних витрат
3.2 Документообіг за експортною операцією
3.3 Розрахунок ефективності експортної операції
Висновок
список використаної літератури
соя ринок експортний витрата
Вступ
Міжнародна торгівля є одним із важливих напрямів міжнародного економічного співробітництва, яка займає одне з провідних місць в економічному аналізі. що відображає стан й перспективу руху різних товарних форм, як між національними економіками так і з внутрішньо- і транснаціональними компаніями, і яка розглядає світ як єдиний господарський простір.
Міжнародне економічне співробітництво є сьогодні одним з головних факторів, що впливають сьогодні на рівень світового прогресу та розвиток економіки всіх країн.
Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.
Тема є актуальною, оскільки, так як Україна займає незначну долю в зовнішній торгівлі, а саме в експортних операціях, потрібно дослідити усі переваги та недоліки даної операції, знайти ефективність експорту даної продукції — соєвих бобів, яка можливо у подальшому збільшить частку експортних операцій України у світі.
Метою даної курсової роботи є обгрунтування результатів експортних операцій і визначення ефективності експорту соєвих бобів.
Обєктом дослідження є експортна операція з продажу українською компанією "Агросвіт" соєвих бобів для британської компанії "Грінленд".
Для досягнення мети в роботі були поставлені наступні завдання:
аналіз виробництва і споживання сої;
аналіз конюнктури світового ринку соєвих бобів;
аналіз експортного потенціалу України;
розглянути та вивчити законодавчо-нормативне забезпечення експортної операції;
розглянути та вивчити методика розрахунку ефективності експорту;
розглянути документацію до експортної операції;
розробити бізнес план експортної операції;
розрахувати експортні витрати;
визначити чи була дана експортна операція ефективною.
Розділ 1. Конюнктура світового ринку сої та національні ресурсні можливості
1.1 Виробництво та споживання сої в країнах світу
Соя — це рід рослин з сімейства "Бобові". Її батьківщиною вважається Східна Азія. Насіння культурної сої, які зазвичай називають "соєвими бобами", є широко поширеним у світі продуктом харчування, одна з головних білково-олійних культур із широким спектром застосування: харчовий, кормовий, технічний і медичний.
Вирощування сої найбільш поширене в Азії, Південній Європі, Північній і Південній Америці, Центральній і Південній Африці, Австралії, а також на островах Тихого і Індійського океанів.
Соя дуже цінується через свою високої насиченості білком. Застосовують сою і в якості замінників продуктів тваринного походження.
Соєві боби містять: білок (40%), жири (20%), вуглеводи (20%), вода (10%), груба клітковина (5%) і зола (5%). З урахуванням високої харчової цінності та вмісту білків соя визначена організацією ЮНЕСКО як стратегічна харчова У країнах Сходу соя має велике значення як харчова такого стратегічного та важливого значення соя ще ненабула, і тільки в окремих областях її вирощують переважно на зерно. Тож не настав час, щоб за рахунок сої вирішувати проблему білка, як, приміром, у США, Китаї, Бразилії, Італії та інших країнах. Там нині високими темпами нарощують її виробництво та ефективне використання в тваринництві.
Ринок сої — це складова ринку продовольства із сукупністю економічних відносин між субєктами господарювання, за допомогою яких здійснюється купівля-продаж сої та продуктів її переробки відповідно до законів ринкової економіки. Характерними особливостями вітчизняного соєвого ринку є: тісний звязок із ринком тваринницької продукції від супутнього (у вигляді кормів) до конкуруючого (у вигляді харчових соєвих білків); найбільшим попитом на ринку продуктів переробки сої користується шрот, а не олія; складність позиціювання соєвої олії, яка є не традиційним продуктом для українського споживача; недостатня і суперечлива поінформованість споживачів щодо продуктів глибокої переробки сої (текстуровані білки, борошно тощо).
Сою виробляють 75 країн, найбільшими з яких є Сполучені Штати Америки, Бразилія, Аргентина та Китай. Площа вирощування сої у світі має тенденцію до щорічного зростання, а отже, в сезоні 2012/13 буде більшою за всі періоди вирощування цієї культури. Вона становитиме 103,8 млн га, що є збільшенням на 1,1 млн га. Незважаючи на розширення посівної площі, урожайність сої очікується нижчою, ніж попереднього року. На це вплинула надзвичайно спекотна погода в основних країнах-виробниках. Так, тривала відсутність опадів у США зменшить прогнози виробництва на 9%, Китаї — 11% до рівня минулого року
Таблиця 1.1 Виробники сої у світі 2009-2013 р.р. (тис.га)
Виробники метр.тонни20092010201120122013США87,00172,85980,74988,45490,609Бразилія5961576268,518Аргентина48,846,23252,552,677Китай 15,9671415,514,515,083Індія7,699,479,199,81Парагвай5,8566,93,96,77,46Канада3,462,73,33,54,34Україна0,880,640,811,041,68Всього по світу 237,111221,133210,639246,067261,157
Відповідно до даної таблиці ми можемо зробити висновок, що взагальному по світу збільшують виробництво світу, з 237,111 метр.тонни — 2006р, і 261,157 метр.тонни — 2013, тобто на 24,046 метр.тонни збільшилося.
Рис. 1.1 Динаміка світового виробництва сої
Рис. 1.1. демонструє динаміку урожайності сої з 2006-2013 разом з прогнозом, ми бачимо що урожайність збільшилася на 1 ц/га, валовий збір збільшився на 36 тис.га, площа збільшилася 93 тис.га на 104 тис.га, тобто 11 тис.га. За даними Міністерства сільського господарства США, у 2010-2011 МР було зібрано 1500 тис. т сої із 900 тис. га. Тоді як у 2009-2010 МР — 88,454 тис. т із 625 тис. га, а у 2008-2009 МР — 800 тис. т із 550 тис. га.
Таблиця 1.2 Посівні площі сої в Україні 2002-2013 рр.
Рік200520062007200820092010201120122013Соя108 209274438751671558644790
Як бачимо, площі під соєю, а також урожайність цієї культури зростають з року в рік. У 2010-2013сільгоспугіддя, засіяні соєю, збільшились на 44% у порівнянні з попереднім роком, а врожай — на 43%. На відміну від 2008-2009 МР, розширення площ у 2010-2013 становило 64%, а збільшення урожаю відбулося на 88%.
Таблиця 1.3. Споживання сої у світі 2013р.
КраїниМетричні тониКитай9,200.00Індонезія2,400.00Японія985.00Індія500.00Корея415.00Вєтнам342.00Тайланд 234.00Україна230.00Малайзія144.00Європейський союз120.00
Доцільно зазначити, що за період з 2008-2009 по 2010-2011 МР середня урожайність сої в Україні зросла з 14,5 до 16,7 ц/га; тоді як у світі — з 22 до 24,9 ц/га.
Рис.1.2 Динаміка виробництва сої в Україні
Проаналізувавши динаміку виробництва сої в Україні ми можемо побачити, що усі показники — площа посіву, валовий збір, урожайність збільшуються з 2008 року ,на 591 тис.га,1187 тис.т, 2,6 ц/га відповідно.
Внутрішнє споживання сої в Україні у 2008-2009 МР було на рівні 515 тис. т, а експортовано 277 тис. т. У 2009-2010 МР внутрішнє споживання збільшилось на 55% до 800 тис. т, а експорт скоротився на 13% і становив 240 тис.т. Картина 2010-2011 виглядає таким чином: внутрішнє споживання прогнозується на рівні 880 тис. т, що на 10% вище за попередній рік. На експорт заплановано 600 тис. т, що на 150% більше, ніж у 2009-2010 р.
.2 Аналіз конюнктури світового ринку соєвих бобів
В 2013 році в Україні було засіяно рекордні площі під соєю. Порівнюючи три останніх роки — 1,13 млн. га. З прогнозу останнього звіту (USDA) урожайність сої виросла порівняно з 2012, 2013 років, відповідно: 2011 — 16,8 ц/га, 2012 — 16,2 ц/га, 2013 — 20,0 ц/га. Валовий збір в цьому сезоні прогнозується у 2,2 млн. тонн, що майже в 2 рази перевищує 2011 рік. Як зазначалося в Міністерстві політики та продовольства України, що 2013 році Україна зібрала рекордний врожай сої у 2,8 млн. тонн., і у 2014 році перспективи збільшення врожаю виглядають досить оптимістично. На частку України припадає близько 1,4% світового експорту соєвих бобів. За 10 місяців 2012 року Україна експортувала на зовнішні ринки 759 тис. тонн соєвих бобів, на загальну суму у 332 тис. американських доларів, при середній ціні — 438$/тонну — як повідомляє Держкомстат. Для порівняння, можна взяти весь календарний 2012 рік, за який було експортовано 449,5 тис. т, при загальній сумі — 174,2 $. Можна зробити висновок, що 2012 рік був вдалим для української сої як з точки зору дохідності, так і з огляду на темпи виробництва. Якщо аналізувати за країнам експортерами української олійної, то основним ринком збуту є Італія, на частку якої припадає 190,3 тис тонн ( 25% ) експорту, при середній ціні у 432 $/т, Туреччина — 55,07 тис. т — 7,3% ,середня ціна продажу — 436 $/т., Греція — 17,2 тис. т (2,5%), за ціною — 423 $/т. Головними виробниками та експортерами соєвих бобів в світі вважаються Країни Північної (США) та Південної Америки (Бразилія, Аргентина). Китай є найбільшим імпортером сої, на частку якого припадає 57 млн т імпортованої сої за рік, при внутрішньому виробництві у 14 млн. т загальне споживання оцінюється у 70,5 млн тонн.
Таблиця 1.4 Головні експортери сої у світі 2009-2013р.р.
Країни2009 млн. тони2010 млн. тони2011 млн. тони2012 млн. тони2013 прогноз млн. тониАргентина 5,6139,211,79,7Бразилія3028,63037,236,4Парагвай2,34,95,95,43,9США35,141,740,334,735,7Інші4,35,165,96,0
Таблиця 1.5 Головні імпортери соєвих бобів у світі 2009-2013 рр.
Країни2009 млн. тони2010 млн. тони2011млн. тони2012 млн. тони2013 прогноз млн. тониЄвропейський союз12,912,412,412,411,6Мексика 3,33,63,53,53,4Турція11,911,61,3Китай40,453,952,45756Японія3,53,43,132,8Тайланд1,61,51,81,71,6Єгипет1,61,61,71,51,5
З табл.. 1.5 ми бачимо, що найбільшим імпортером є Китай 57 млн.тонн у 2012 році, а також Європейський союз — 12,4 млн.тонн у 2012р.
В загальному спостерігаємо, що такий продукт як соєві боби набувають популярності кожного року, тому розвиваються, як ринки виробництва так і збуту.
На початок 2013/14 МР на Чиказькій товарній біржі (СВОТ) ціна становила 490,22 $/т. Котирування протягом липня на ринку американської сої супроводжувався зростанням цін. Згідно останнього звіту Міністерства сільського господарства США (USDA), прогноз виробництва соєвих бобів США становили 87,77 млн. тонн, експорт склав 40,7 млн. тонн, кінцеві запаси 4,8 млн. тонн.
Після лютневого обвалу цін на Чикаго, ціна стабілізувалася в період від початку 2013/14 МР до кінця серпня 2013 року і знаходилася в діапазоні від 470 $/тонну до 515 $/т. Це пояснюється невисоким обсягом торгівлі в цей період, і означає, що сили покупців і продавців врівноважували один одного. Найбільший постачальник соєвих бобів в світі (Бразилія), за серпень цього року експортувала значно більші обсяги цієї культури. Експорт збільшився на 24% порівняно з серпнем 2012 р. і становив 3,69 млн. т. Це повязано з тим, що в Бразилії нараховувались великі запаси олійної, а також високою ціною на американську сою. У 2012/13 МР країна зібрала рекордний урожай — 74,87 млн. тонн.
Завдяки рекордному врожаю сої в Аргентині попередньому сезоні 2011/12МР (52,7 млн. тонн) за 7 місяців поточного року Південноамериканська країна переробила 21,4 млн. тонн олійної, проти 19,8 млн. тонн роком раніше. За інформацією міністерства сільського господарства Аргентини, обсяг переробки соєвих бобів в країні в липні цього року склав 3,2 млн. тонн на 9,4% менше аналогічного місяця минулого року.
Виробництво сої виросло на 0,96 %, експорт на 1,07 %, кінцеві запаси — 6,18 %. За даними німецько-українського аграрного діалогу ціни на соєві боби в Україні також знизились і становили 400-420 $/тонну, на умовах EXW (Черкаси). Міністерство сільського господарства США (USDA) в своєму вересневому звіті очікує, що світове виробництво соєвих бобів збільшиться на 0,60 % проти прогнозу, який був зроблений в серпні цього року, прогноз виробництва складе 258,99 млн. тонн.
Листопад на ринку сої в США пройшов зі знижувальною тенденцію цін. Мінімальною позначкою падіння було зафіксовано 543,67 $/ тонну. Причиною зниження котирувань супроводжувалось конкуренцією з Бразилією. Хоча, наприкінці листопада котирування на сою підросли до 560 $/т, ціна в США стала більш конкурентною до ціни, яка спостерігалась в Бразилії. Попит на американські боби зростав відповідно. Незначною перевагою США на ринку соєвих бобів, раніше зібраний новий врожай, а в Південній Америці тільки почалася посівна кампанія, яка на середину листопада була виконана на 48% . Експерти Мінсільгоспу США знизили прогноз експорту американської олійної на 1,4 млн. тонн до 36,1 млн. тонн через незначнi темпи поставок на традиційні ринки збуту. Прогноз для Аргентини зменшено на 1 млн. тонн до 10,8 млн. тонн, внаслідок зниження експортного надлишку. Згідно з офіційною інформацією, в листопаді Бразилія експортувала 1,76 млн. тонн сої, що на 25% вище рівня експорту в жовтні, Згідно з офіційною інформацією, в листопаді Бразилія експортувала 1,76 млн. тонн сої, що на 25% більше показника експорту в жовтні. Основним імпортером бразильської сої є Китай, на частку якого припадає трохи менше 70% бразильського експорту. В листопаді імпорт сої до Китаю збільшився, і склав 5,63 млн. тонн (+47,7%), проти 3,81 млн. тонн місяцем раніше — у звязку з падінням ціни на світовому ринку, підприємства з переробки олійної почали більше набирати обертів. Прогноз імпорту для Японії знижений на 250 тис. тонн до 3 млн. тонн, що викликано очікуваннями з приводу зменшенням попиту з боку переробників.
З закінченням року ціна на товарній біржі США, впала на (-7,33%, порівнюючи аналогічну дату), до найменшої позначки за рік і 14 грудня становила 404,18 $/т. Знижувальний вплив мали дані про гарні перспективи врожаю в Південній Америці. На цю дату Південна Корея провела тендер на купівлю 100 тис. тонн американської сої, за ціною 184,3 — 229,4 $/ тонну. Ціна в Аргентині та Бразилії коливались у діапазоні з 460 — 498 $/т, на умовах FOB. За даними МінАПіП України, середньозважена ціна на сою, відносно минулого року складала — 399 0грн/т. Середня експортна ціна в Україні становила 398 $/ тонну, на умовах (FOB).
На українському ринку соєвих бобів протягом листопада місяця, закупівельні ціни підвищились приблизно на 25 $, а в кінці місяця майже вирівнялися з американським ринком та становили 405 $/ тонну на у мовах EXW. Пропозиції цін від експортерів українських соябобів, коливались в діапазоні від 400 — 425 $/ тонну на умовах СРТ- порт. Листопад місяць був скупий на пропозиції, тому були труднощі по закупівлям олійної культури. Виробники хотіли притримати товар, очікуючі ще вищого росту ціни. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства станом на листопад в Україні було намолочено 2,2 млн. тонн сої на 35% більше, аналогічного місяця 2010 року, при урожайності 20,3 ц/га.
Зростання населення у світі забезпечує підвищений попит на сою та продукти її переробки. У країнах з низьким рівнем доходів вона є джерелом дешевого рослинного білка для харчування людей, а в розвинених країнах — цінної білкової сировини в годівлі тварин.[2]
За даними USDA, світове споживання сої матиме тенденцію до зростання. У сезоні 2013/14 МР попит на цю культуру становитиме 260 млн т, що більше проти минулого на 4% та перевищує середньорічний показник за останні 10 років на 22%. Проте, на відміну від двох попередніх років, обсяги споживання сої перевищать її виробництво. Це негативно позначиться на світових кінцевих запасах. Наприкінці поточного сезону вони становитимуть 65 млн т, що на 6% менше, ніж торік.
На початку сезону 2013/14 МР, попри прогнозоване зменшення перехідних світових запасів сої, спостерігалося зниження цін на олійному ринку. Проте нарощування закупівель американської сої Китаєм впливає на коливання цін. Так, за підсумками торгів 2 грудня вартість найближчого січневого фючерса на Чиказькій біржі (CBOT) зросла на 2,6%.[2]
Станом на 30.12.13 ціна на ф’ючерсний контракт на американську сою становить 11,85 $/бушель. За останній тиждень ціни на сою продемонстрували різкий стрибок з 11,59$ до 12,00$ з подальшою коррекцією до 11,85$/ бушель. Торги проходять з низькими об‘ємами, а це свідчить про спекулятивний характер зростання ціни. В подальшому можливе коливання цін в діапазоні 11,80-12,50 $, але без зростання відкритих позицій.[5]
Отже, позиція сої — нестабільна. Ціна на соєві боби змінюється дуже часто, з 543,67 $ тонну до 405 $/ тонну. Реалізаційні канали розширюються, оскільки країни імпортери збільшують свій обсяг споживання.
1.3 Експортний потенціал
На сучасному етапі розвитку світового господарства економічний стан держави визначається такими важливими факторами, як внутрішні ресурси країни і ступінь її інтеграції в світо господарську систему. Одним з найважливіших факторів інтеграції України до світового господарства є створення механізму сталого розвитку експорту, що в сучасних умовах залежить від можливостей вітчизняних підприємств виробляти і реалізовувати товари, які відповідають вимогам світового ринку за якістю, ціною та рівнем сервісу.
Стратегічним напрямом розвитку аграрного сектору й економіки України є розширення площ посівів, підвищення врожайності, збільшення виробництва та підвищення його ефективності для головної зернової бобової культури світового землеробства — сої.
Світова площа посіву сої в 2011 р. вперше досягла 100 млн га. Вирощували її в основних землеробських регіонах у 90 країнах. Світове виробництво цієї культури досягло 253 млн т, за обсягами виробництва вона займає четверте місце в світі після кукурудзи (796 млн т), пшениці (676 млн т) і рису (435 млн т). Провідні країни-виробники розміщують посіви сої на родючих землях, в умовах із достатніми для неї вологозабезпеченістю й тепловим режимом. Не культивують її в прохолодних регіонах із кислими грунтами та в посушливих і гостропосушливих регіонах із солонцями. Дод.1
З погляду економічної ефективності соя: 1) забезпечує виробництво найдешевшого рослинного білка; 2) завдяки властивості біологічної фіксації азоту повітря, значно зменшує потребу в придбанні та внесенні азотних мінеральних добрив у сільському господарстві; 3) забезпечує одержання екологічно чистої продукції. Важливо й те, що в областях і сільськогосподарських підприємствах, де соя займає 10-15% у сівозміні, останніми роками мали найбільше виробництво зерна. Прикладом можуть бути Полтавська, Кіровоградська, Херсонська, Київська, Вінницька області.
За розрахунками українських вчених аграрної науки, в Україні є всі можливості до 2012 року збільшити посіви сої до 1,7-2 млн. га з річним виробництвом сої 3-4 млн. т. При експортуванні 30 % врожаю — 1 млн. т Україна щорічно буде отримувати до $200 млн.
Світова ціна сої за останні 20 років коливалася від $175 до $210 за 1 т., і, за оцінками експертів, має тенденцію на стабільність попиту і цін в майбутньому. Вигідність значного збільшення експорту сої порівняно з експортом зернових видно з наведеного прикладу: експорт зернових, що здійснює Україна за цінами $80-90 за 1 т , тільки за рахунок більших транспортних витрат та завантаження елеваторів і портів збільшує затрати зернотрейдерів на $60-80 млн. порівняно з експортом сої, якої потрібно експортувати в 2-2,5 рази менше на суму, еквівалентну вартості експортованих зернових.
Важливим чинником є властивість культури сої збагачувати ґрунт легкодоступним азотом з повітряної атмосфери, що сприяє збереженню родючості ґрунтів . Як олійна За дослідженнями спеціалістів, сою в Україні можливо вирощувати в усіх регіонах. Середня врожайність складає 13-15 ц/га. В лісостепу та північному степу України скоростиглі високоврожайні сорти сої, за умови дотримання технології вирощування, мають врожайність 18-20 ц/га, а в господарствах з високою культурою землеробства — 20-22 ц/га, що відповідає середній врожайності сої в найпершій в світі країні по виробництву сої — США. На поливних землях півдня України врожайність сої складає навіть 25-35 ц/га. За рахунок збільшення урожайності культур після попередника-сої можливо отримати в 2012 році додатково 170-220 млн. грн. Україна має свій "соєвий пояс" — територію країни, на якій стабільно і з високою ефективністю можливо вирощувати сою для внутрішніх потреб та на експорт в інші країни світу. До "соєвого поясу" України відносяться орні землі 17 областей, що складають біля 70% всіх земель, які знаходяться в сільськогосподарському обробітку [17].
В Україні склалися сприятливі кліматичні умови для вирощування сої, тому впродовж 20 років посівні площі та валовий збір цієї культури збільшились у 12 та 17 разів, відповідно. Тенденція до розширення площі та виробництва сої збереглася й останніми роками. Якщо у 2008 році цю культуру вирощували на площі 422 тис. га, то у 2012 вона розширилася до 1037 тис. Відповідно, збільшувався й валовий збір, який у минулому році становив 1,7 млн т, що в 2,7 раза перевищило рівень 2005 року. У 2010 році краще зарекомендували себе ранньостиглі та середньопізні сорти сої, урожайність яких досягала 25-30 ц/га. Проте в цілому по Україні врожайність перебувала на рівні 15-16 ц/га, що здебільшого пов’язано з погодними умовами минулого року. За підсумками 2010 року, сою в Україні вирощували понад 4,8 тис. господарств [3].
таким чином, за обсягами виробництва сої Україна вийшла на провідні позиції серед країн європейського простору. Цього вдалося досягти за рахунок сприятливої економічної ситуації на ринку. Якщо на початку 2012/13 закупівельна ціна на сою становила 3,1-3,2 тис. грн/т, то впродовж січня-березня поточного року вона мала тенденцію до зростання, досягши в середині квітня 3,9 тис. грн/т. Поточний рівень цін є привабливим як для виробників, так і для споживачів сої.
Суттєве зростання посівних площ і валових зборів сої свідчить про її надзвичайно важливу роль в аграрному комплексі України. Висновки спеціалістів говорять про те, що збільшення виробництва насіння сої триватиме і наступними роками. Підтвердженням цього є наміри аграріїв. Так, за інформацією регіонів, у 2014 році передбачається висіяти сою на площі 1087,1 тис. га, що більше, порівняно з минулим роком, на 11 тис. га. За планової врожайності 17 ц/га валове виробництво становитиме понад 1,7 млн т, що на 98 тис. т більше за показник попереднього року. Це є підтвердженням того, що соя дає вітчизняним аграріям позитивні господарські та економічні результати [3].
По-перше, це високорентабельна По-друге, соя — один із кращих попередників у сівозмінах сільськогосподарських культур. Вона сприяє накопиченню азоту, поліпшенню структури й родючості грунту, очищає поле від бур’янів. Рослини цієї культури здатні використовувати малодоступні важкорозчинні поживні речовини з нижніх шарів грунту і включають їх у кругообіг живлення. У середньому на 1 га вона залишає азоту близько 60-80 кг/га, фосфору — 20-25 і калію — 30-40 кг/га. Тому доцільним є впровадження цієї культури в короткоротаційні сівозміни, зокрема соя — кукурудза — соя, соя — пшениця — соя тощо.
По-третє, це незамінна Якщо за якісними показниками соя відповідає вимогам світового ринку, то рівень технологічного процесу поступається провідним країнам — виробникам зерна. Тому запровадження у господарській діяльності нових, більш адаптованих до умов вирощування, сортів, сучасних засобів захисту рослин, мікродобрив, енергоощадної техніки тощо має становити основу виробництва сої. Запровадження таких заходів сприятиме підтримці вітчизняного тваринництва, птахівництва та формуванню експортного потенціалу сої та продуктів її переробки.
В Україні існують сприятливі кліматичні умови для вирощування сої, тому цілком логічним є те, що впродовж 20 років є розширення посівних площ та валових зборів. Тенденція до розширення площі і виробництва сої збереглася в останні роки. Якщо у 2005 році цю культуру вирощували на площі 422 тис. га, то у 2013 вона зросла до 1129 тис. Відповідно збільшувався й валовий збір, який у минулому році становив 1,7 млн т, що в 2,7 разу перевищило рівень 2005 року. За прогнозами асоціації "Укроліяпром", у 2013 році планується зібрати 3 млн т. При цьому урожайність очікується на рівні 17,7 ц/га. [19]
таким чином, за обсягами виробництва сої Україна вийшла на провідні позиції серед країн європейського простору. Цього вдалося досягти за рахунок сприятливої економічної ситуації на ринку. Якщо у вересні 2010 року середні закупівельні ціни на сою становили 2,9-3,1 тис. грн/т, то через рік вони дійшли до 4 тис. грн/т. Існуючий рівень цін є привабливим як для виробників, так і споживачів сої.
Суттєве зростання посівних площ і валових зборів сої свідчить про її надзвичайно важливу роль в аграрному комплексі України. Висновки спеціалістів свідчать, що збільшення виробництва насіння сої триватиме і надалі. Підтвердженням цьому є розрахунки вітчизняних науковців. Відтак, Мінагропрод України, який прислухається до порад науковців, передбачає у майбутньому довести валове виробництво сої до 5 млн т.
Соя приносить вітчизняним аграріям не лише позитивні господарські, а також економічні результати, зокрема, як високорентабельна Отже, враховуючи світові тенденції, ситуацію на вітчизняному ринку зерна, виробники сої можуть отримати більший ефект від її вирощування у порівнянні з іншими сільськогосподарськими культурами шляхом господарського використання, реалізації на переробні підприємства або комерційним структурам.
Розділ 2. Планування та організація експортної операції
2.1Законодавчо-нормативне забезпечення експортної операції
Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв’язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного Кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", укази Державних органів та інституцій України.
Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
) дотримання експортером вимог, передбачених законом.
Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобовязання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України [13].
По-перше основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є законправа та обов’язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльністі; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльністі; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльністі; зумовлює відповідальність України як держави і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльністі при порушенні ними Законів України чи обов’язків, пов’язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.
Згідно з даним законом до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльністі належать: — фізичні особи, які мають цивільну правоздатність і дієздатність, а також постійнопроживаютьнатериторіїУкраїни; — юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на теріторії України; — об‘єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб; — структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності; -спільніпідприємства; — Українавособіїїорганів; — інші держави таін. Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законами України "Про митну справу в Україні" і "Про Єдиний митний тариф", а також Митним Кодексом України. Згідно з законом "Про митну справу в Україні" Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу. Згідно з законом "Про Єдиний митний тариф": Єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України[6]. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України [7]. При укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов’язані використовувати затверджені Міністерством Зовнішньоекономічних Зв’язків "Положення про форму зовнішньоекономічного контракту", яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу [5]. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальнихправовихактах. Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті", а також Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті". Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов’язки суб’єктів валютнихвідносин. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" експорт є валютною операцією, бо експорт пов’язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу [8].
Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент [14].
порядок квотування і ліцензування експорту визначає Декрет Кабінету Міністрів України "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)", згідно з яким рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього [22].
Основними нормативними актами, які стосуються ЗЕД, є "Митний Кодекс України" та "Єдиний митний тариф", який затверджений Законом України від 05 лютого 1992 р. (з відповідними змінами), ряд інших законів та підзаконних нормативних актів. Митний Кодекс України встановлює загальні засади митного контролю, порядку подання та оформлення документів [6.355с.].
При укладенні договорів про здійснення експортних операцій контрагенти зобов’язані використовувати затверджені Міністерством Зовнішньоекономічних Зв’язків "Положення про форму зовнішньоекономічного контракту", яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу [7].
На даний момент в Україні склалася доволі складна ситуація із регулюванням експорту-імпорту сільськогосподарської продукції. Основна перешкода для українського експорту в ЄС — невідповідність продукції стандартам якості, ухваленим у ЄС. На цей момент лише половину вітчизняних стандартів для сільськогосподарської продукції гармонізовано з міжнародними стандартами, для харчової промисловості показник не перевищує одну третину [14].
Експортний та імпортний контроль при переміщенні сільськогосподарської продукції, відноситься до повноважень кількох органів. Окремі з них мають пряме відношення до цієї діяльності (Держмитком, Державна прикордонна служба), а інші опосередковано беруть участь у забезпеченні контролю при переміщенні товарів через кордон.
Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.
Згідно закону Міністерства Інфраструктури №644 від 21.11.2000 перевезення сої допускається насипом.
В Україні набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров`я України № 971 від 9 листопада 2010 року про затвердження переліку харчових продуктів, в яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів (ГМО). Технічні умови; на сою — ДСТУ 4964: 2008 Соя.
Згідно з документом, до цього переліку входять соя, соєві боби і проростки, концентрат соєвого білка і його текстуровані форми, ізолят і гідролізат соєвого білка, соєве борошно і його текстуровані форми, замінник молока (соєве молоко), замінник сухого молока (сухе соєве молоко), консервована соя, варені або смажені соєві боби, смажене соєве борошно, а також продукти, отримані з використанням ізоляту соєвого білка, концентрату соєвого білка, гідролізату соєвого білка, соєвого борошна, сухого соєвого молока, ферментизовані соєві продукти, соєва паста і продукти з її використанням, соєвий соус, продукти, що одержані або містять соєве молоко (тофу, квашені напої, морозиво, майонез), соєва олія нерафінована або рафінована, соєвий лецетин і продукти, отримані або виготовлені з використанням зазначених продуктів.Верховна Рада прийняла за основу і в цілому законопроект №9239 "Про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарських культур", зберегла на ячмінь і ввела на експорт сої, ріпаку та соняшникової олії. "Законопроектом передбачається внести зміни до закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур ", згідно зі змінами, тепер експорт соєвих бобів і ріпаку з України буде обкладатися митом у розмірі 3%, але не більше 2 євро за тонну.
закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів". На підставі викладеного прошу вимагати у поклажодавців при прийманні зерна (ріпак, ячмінь, жито, горох, гречка, кукурудза, соя, просо, тритикале, соняшник, овес ) супровідні документи на показники безпеки та наявність або відсутність ГМО.
закон2.2 Бізнес-план експортної операції
При створенні бізнес плану ми для себе виділимо декілька етапів.
Організаційний етап: встановлення контакту з потенційними контрагентами; підготовка і проведення переговорів; укладання контракту. Виконавчий етап: підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому товару (імпортером); оформлення документації: укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.) врегулювання суперечок: здійснення розрахунків. Самим першим пунктом бізнес плану буде те,що ми як субєкт вирішуємо вивозити товар у режимі експорту ми повинні знайти контрагента в іншій країні, яке імпортуватиме даний товар, проведемо переговори, в нашому випадку це буде — компанія "Грінленд" в особі Джонсон П.Т., Лондон, Англія. (далі покупець)
Для того, щоб мати Право здійснювати економічні операції та перейти до виконання контракту нам потрібно задекларувати товар в режимі експорту, субєктові ЗЕД необхідно ареєструватися в Державній податковій інспекції як юридична особа, що сплачує податки та стати на облік у митному органі.
другим пунктом буде укладення зовнішньоекономічного контракту, тільки після укладання і обумовлення усіх умов, підписується контракт.
Згідно контракту №20013 експортер повинен поставити соєві боби у кількості 750 мт за певними якостями, які будуть вказані в контракті.
Перш за все поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне покупцю електронне повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.
Для отримання дозволу про початок здійснення зовнішньоекономічної операції субєкт ЗЕД (ми компанія Агросвіт, в особі Петренко В.А., м.Дніпропетровськ, Україна ) подає митному органу попередню митну декларацію, де зазначається митний режим, обсяг партії товару, її вартість, інформація про сам товар і про сторони зовнішньоекономічного договору (покупця та продавця) та інші необхідні відомості .
Після безпосередньої доставки товарув зону митного оформлення випускаючого митного органу, компанія "Агросвіт" подає посадовій особі, яка буде здійснювати митне оформлення, пакет документів на товар, що експортується, серед яких документи, що підтверджують Право власності та/або розпорядження соєю, різноманітні дозволи відповідних державних органів, різні види декларацій, фото санітарного та екологічного сертифікатів.
Після цього митний орган розглядає подані документи, а як висновок
Він надає або ж не надає дозвіл для розміщення товарів у режимі експорту.
Якщо не надає дозволу ми проводимо декларування товарів в іншому митному режимі. Якщо ж надали дозвіл, відповідно пакет документів вище перелічених відповідає нормам, то надається дозвіл на здійснення зовнішньоекономічної операції, (в нашому випадку експорт) і далі нами предявляється товар для митного оформлення. Оскільки умова даного контракту FOB, означає, що компанія "Агросвіт" виконує поставку, коли товар-соя перейшла через поручні судна в названому порту загрузки, в нашому випадку Одеський порт. Поставити товар на зберігання перевізнику, а саме судну яке обране покупцем, в зазначеному місці або пункті — порт м. Одеси у день чи в межах терміну,в нашому випадку з 18-28 лютого 2010. Поставляти сою будемо річковим транспортом — насипом, до зони митного оформлення.
За декілька днів продавець мусить відправити факсом документи — інвойс, комплект бортових коносаментів та сертифікати згідно контракту, щоб покупець перевірив їх.
Після отримання дозволу проходить власне оформлення товарів документально, тобто проходить і верифікація коду УКТ ЗЕД, і верифікація країни походження і правильність нарахування митної вартості, після цього відбувається нарахування податків та митних зборів. Далі усі відповідні документи передаються перевізнику, щоб не виникало проблем з товаром.
Експортер оплачує усе експортне оформлення продукції.
Оплата за товар, поставлений відповідно даному контракту, здійснюється покупцем в доларах США прямим банківським платежем протягом 2-х банківських днів з моменту надання документів: інвойс, комплект бортових коносаментів, сертифікат походження, фіто санітарний, сертифікат радіоактивності, фумігації, якості.
А далі відбувається саме вивезення товарів за межі митної території України.
Ризики втрати/псування товару переходять від продавця до покупця з момента передачі перевозчику (судну).
Після всіх перерахованих дій контракт рахується виконаним.
.3 Методика розрахунку ефективності експорту
Ефективність експортної операції — це максимум продукції при мінімумі витрат. Експортні операції передбачають продаж та вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагентові, це складова частина зовнішньої торгівлі, найважливіше джерело одержання прибутку не тільки самих підприємств, а й насамперед держави [14].
Щоб визначити економічну ефективність та ефект експортної діяльності, перш за все ми повинні розрахувати повні витрати відповідно до умов постачання, економічний ефект та економічну ефективність експорту товару.
Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Під результатами розуміють грошову, вартісну оцінку отриманого прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Під витратами розуміють грошову вартісну оцінку виробничих ресурсів, які залучилися до господарського обігу: вартість сировини, матеріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обовязкові відрахування в різні державні фонди та інші витрати, без яких торго-ва угода не може бути здійснена. [15, c.456]
Ефективність можна розрахувати за такими показниками:
Економічна ефективність експортної операції розраховується за такою формулою:
Ееф.е.=ЧВ/ПВ,
Де ЧВ — чиста виручка в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки;
ПВ — повні витрати підприємства на експорт продукції,грн..
При цьому,щоб розрахувати чисту виручку, ми використовуємо формулу
ЧВ=(ВВ*Кр)-Дв-МП, де
ВВ — валютний виторг за експортований товар,
Кр — діючий ринковий курс гривні до іноземної валюти
Дв- додаткові витрати всередині країни
Мп — митні платежі.
Економічна ефективність (рентабельність) =Прибуток/Повні витрати підприємства на експорт продукції*100%.
Цей показник демонструє суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню.
Економічний ефект експорту (Ес) розраховується за формулою
Ее = ЧВ — ПВ,
Для визначення доцільності експорту продукції використовується показник ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку:
Е2еф.е=Qe*Цвн/Се
Qe — обсяг експорту у натуральних одиницях, од;
Цвн — ціна аналогічної продукції на внутрішньому ринку;
Се — собівартість експортних товарів, грн. [15, c.233-234].
Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування експортної операція та розрахунок ефективності
3.1 Калькуляція експортних витрат
Щоб виконати умови експортного контракту ми маємо розрахувати усі витрати, які були здійсненні згідно з умовою контракту FOB:
Розрахуємо плату за митно-оформлення за даним контрактом:
при оформленні ВМД нараховується плата на митну вартість:
* 0,2% = 757500/100%= 757.5
Плата за митне оформлення:
-оплата працівників митниці (працювало 2 працівника, протягом 5 годин у робочий день)
2 працівника * 5 годин *20$ = 200$
Плата за митне оформлення складає: курс долара = 8. 3 грн.
757.5$ + 200$+30$ = 987.5$ США = 8196, 25 грн
Для перевезення 750 м.т соєвих бобів, ми обираємо залізничний вид транспорту, причому завантаження відбувається з внутрішнього елеватору на вагони і нам потрібно 13 вагонів залізниці.
) Завантаження, перевантаження та перевезення всередині країни до порту вказаного в контракті, тобто порт м.Одеси:
Завантаження з внутрішнього елеватору на вагони 35грн/мт*750мт=26250грн Перевезення залізничним транспортом — 115грн/мт*750мт=86250грн
Перевантаження на борт судна, внутрішньопортове експедирування — (160 грн/мт*750=120000грн.)
Згідно з контрактом нам не потрібно упаковувати продукт, оскільки спосіб перевезення — насипом, тому витрат не було.
) Понесені витрати на отримання сертифікатів:
Карантинний сертифікат — 3грн/мт*750=2280 грн
Радіологічний сертифікат 39 грн/вагон*13=507 грн
Сертифікат походження 5грн/мт*750=3750 грн
Сертифікат фумігації 9грн/мт*750=6750 грн
Сертифікат якості 5грн/мт*750=3750 грн
Сума витрачена на отримання сертифікатів 17037
Демеридж/діспач не виник при виконанні контракту.
Розрахуємо ціну реалізації на 1мт =378750/750=505 $ США= =505*8.3=4191.5 грн
Собівартість продукції= 3143625 — 26250 — 120000 — 86250 — (2280+507+3750+6750+3750) =2894088 грн, ми можемо побачити скільки затратило підприємство на виготовлення продукції
Норма прибутку становить 15%, тоді 2087538*0,15=434113.2 грн.
Отже, норма прибутку становить 434113.2грн свідчить про те про віддачу кожної одиниці здійснених витрат, а також норма прибутку є високою, тому наші витрачені кошти на експортування використовуються ефективно.
3.2 Документообіг за експортною операцією
Експортні операції — операції, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України (ст.194 МК України). Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: — подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; — сплату податків та зборів, встановлених на експорт товарів;
— дотримання експортером вимог, передбачених законом.[20, c.235]
У всіх випадках поміщення товарів у митний режим експорту необхідно представити митному органу документи, що засвідчують підстави й умови вивозу товарів за межі митної території України входять:
. Зовнішньоекономічний договір(контракт), на підставі якого здійснюється зовнішньоекономічна операція.
. Вантажна митна декларація,заповнена в режимі експорту (ЕК10).
. Товаротранспортні та товаросупровідні документи (накладні, інвойси (рахунки-фактури, рахунки-проформи), пакувальні листи, специфікації і ін.).
Ліцензуванню та квотуванню така продукція не підлягає.
Для здійснення експортних операцій у даному контракті потрібні документи:
Інвойс,
один повний комплект бортових коносаментів,
Сертифікат походження, виданий ТПП України
Фіто санітарний сертифікат,
Сертифікат радіоактивності,
Сертифікат фумігації,
Сертифікат ваги
Сертифікат якості
3.3 Розрахунок ефективності експортної операції
Розрахуємо економічну ефективність експорту:
Ееф.е= ЧВ/ПВ= 3 143 625 / 2 995 576.1= 1,05
Перш за все розрахуємо повні витрати.
ПВ= 3 143 625 — 26250 — 120000 — 86250 — 6511,85 — 2280 — 507 — 3750 — 6750 — 3750 = 2 995 576.1 грн
Отже, реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигіднішою ніж всередині країни, оскільки економічна ефективність експорту є більшим 1, тобто 1,05>1.
Розрахуємо показник економічного ефекту експорту:
Ее = ЧВ-ПВ= 3 143 625 — 2 995 576.1= 148048.9
Отже економічний ефект експорту є позитивний ми можемо сказати, що операція є вигідною.
Розрахуємо рентабельність експорту:
Ре =148048.9/2 995 576.1*100=4.9%
Оскільки прибуток становить 3143625- 2 995 576.1 = 148048.9
Рентабельність експорту є позитивною, показує яку долю в прибутках формує доля експорту.
Розрахуємо ефективність реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку:
Ціна на 1т соєвих бобів становить 3900 грн/т
Е2еф.е= 750*3900/434113.2=6,7
Даний показник показує доцільність даної операції.
Розрахувавши всі показники, можна зробити висновок, що заключний контакт на експортування соєвих бобів у кількості 750 мт є вигідним для продавця, а саме компанії "Агросвіт" так і України вцілому.
Висновок
Дослідивши експортний потенціал, можна зробити висновок, що міжнародне економічне співробітництво є сьогодні одним з головних факторів, що впливає сьогодні на рівень світового прогресу та розвиток економіки всіх країн.
Ринок сої — це складова ринку продовольства із сукупністю економічних відносин між субєктами господарювання, за допомогою яких здійснюється купівля-продаж сої та продуктів її переробки відповідно до законів ринкової економіки.
Ринок сої ще не досить стабільний, але в країнах збільшують площі посіву, урожайність і валовий збір, Україна теж може стати серйозним конкурентом на даному ринку.
Ціна на соєві боби змінюється дуже часто, з 593,67 $ тонну до 405 $/ тонну. Реалізаційні канали розширюються, оскільки країни імпортери збільшують свій обсяг споживання.
Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Щоб здійснити експортну операцію потрібно заключити зовнішньоекономічний контракт.
За своїм змістом зовнішньоекономічний контракт має бути складений за схемою (структурою), яка визначена Положенням про форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затвердженим наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р.
Для більш чіткого розуміння здійснення експортної операції потрібно розробити детальний бізнес план по контракту.
Дослідивши експортну операцію на прикладі компанії "Агросвіт", зареєстрована на Петренка В.А в.м.Дніпропетровськ та компанії "Грінленд", Англія на Джонсона П.Т. по експорту соєвих бобів до останньої.
Експортна операція на прикладі даного контракту має позитивний наслідок і є успішною, оскільки економічна рентабельність становить 4.9%.
Економічна ефективність цієї операції становить 1,05, що показує, що дана операція є позитивною, прибутковою, тому реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигіднішою ніж всередині країни, оскільки економічна ефективність експорту є більшим 1, тобто 1,05>1.
Можна зробити висновок, що здійснення експорту соєвих бобів до Англії на умовах поставки FOB.
список використаної літератури
1. http://agroconf.org/content/vntimchenko-ukrayina-maie-seryozni-perspektivi-viroshchuvannya-soyi
. HTTP://www.agrotimes.net/soja_na_pidjomi.html
. Український журнал з питань агробізнесу "Пропозиція"
. HTTP://agrex.gov.ua/2011/12/30/analitichniy-oglyad-rinku-na-30-grudnya-2011-r/
. закон. закон8. закон9. закон10. "Положення про форму зовнішньоекономічного контракту"
11. Тимченко В.Н. Соя — культура XXI століття/ Тимченко В.Н., Пилипченко А.В.,
Сонець В.А.//Агроперспектива.- 2006 — № 10 С.22-24.
12. Димов О.М. Стан і тенденції розвитку виробництва сої в ринкових умовах/ Димов
О.М. //Економіка АПК.- 2009 № 1.- С.97-102.
13. Бабич. А. Соя — стратегічна HTTP://www.indexmundi.com/agriculture/?commodity=soybean-oilseed&graph=food-use-domestic-consumption
. HTTP://www.nass.usda.gov/Newsroom/2010/03_31_2010.asp
. http://www.fao.org/
. HTTP://www.agro-business.com.ua/component/content/article/32-2011-05-11-22-31-13/637-2011-09-21-10-30-59.html
. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності : підручник / О.П. Гребельник- К. : Центр учбової літератури, 2011. — 432 с.
21. Навч. посіб. / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Я. С. Крап’як, О. Ю. Григор’єв, А. О. Босак. — 2-ге вид. — К. : Центр навчальної літератури, 2011. — 608 с
