Учебная работа. Етапи становлення глобального ринку
Етапи становлення глобального ринку
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Реферат
на тему:
«етапи становлення глобального ринку»
Виконала:
студентка групи ММЕ-105
факультету Міжнародної економіки та менеджменту
Кузьменко Вікторія Валеріївна
Київ 2015
ВСТУП
Одним з найбільш розвинених елементів загального глобалізаційного процесу є економічна глобалізація. У структурі економічної глобалізації особливе місце посідає процес глобалізації фінансового сектору, що призвів до формування міжнародних та світового (глобального) фінансових ринків.
Міжнародні ринки є сукупністю тих ринків, що вийшли за національні межі. Формування міжнародних ринків відбувається вже після становлення ринків національних, які, взаємодіючи між собою, повязуються системою міжнародних економічних відносин. В сучасних умовах міжнародні ринки все більше набувають рис цілісності і перетворюються в глобальний ринок.
Глобальний (світовий) ринок — це система обміну товарами і послугами між країнами, що виникла на основі міжнародною поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. Його можна розглядати як сукупність національних ринків окремих країн, що повязані між собою міжнародними економічними відносинами. основу для виникнення світовою ринку і його трансформації в глобальний ринок поклав розвиток міжнародного поділу праці.
тут треба зазначити, що поняття світовий і глобальний ринок, так само як і світова і глобальна економіка, часто ототожнюють.
Слід підкреслити, що, хоча загалом Це і справедливо, однак глобальна економіка, як і глобальний ринок (глобальні ринки), на початку ХХІ століття вже являють собою цілісні (а не фрагментарні, як на початку їх становлення, та й навіть на початку ХХ ст., коли вперше в науковому лексиконі з’явилися терміни світова економіка та світовий ринок), диверсифіковані, багаторівневі, ієрархічні системи, що охоплюють сукупність міжнародних форм науки, техніки й виробництва, обігу різноманітних товарів та послуг, капіталів і робочої сили.
При цьому глобальні ринки є домінантними функціональними структурами сучасної світової: тобто глобальної економічної системи, які разом із міжнародними комунікаційно-інформаційними системами та численними суб’єктами, що здійснюють міжнародну економічну діяльність та провадять відповідну міжнародну економічну політику власне і роблять зі світової чи міжнародної економіки глобальну. На сьогодні глобальна економіка та її домінантна компонента — глобальний ринок — становить одну із найскладніших систем сучасності, адекватним теоретичним відображенням якої є універсальне, позитивне економічне знання про світову економічну еволюцію, тобто еволюцію та трансформацію світової економіки та світового ринку в глобальну економіку та глобальний ринок, які вирізняються надзвичайною різноманітністю своїх підсистем, окремих елементів та суб’єктів. У їх надрах накопичуються, визрівають та загострюються глибокі суперечності (відповідно до теорії та принципів глобального економічного циклу), що потребує знання та формування відповідних механізмів координації та регулювання на найвищому, глобальному рівні.
СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ
Д.Г. Лук’яненко у монографії «Ресурси та моделі глобального економічного розвитку» дослідив становлення глобального ринку та розвиток його сегментів (рис.1).
Рис. 1 Формування глобального ринку та контури його сегментації
Лукяненко Д.Г. трактує глобальний ринок, з одного боку, як механізм забезпечення глобальної факторної мобільності з вільним доступом до матеріальних і нематеріальних ресурсів розвитку, що безперервно функціонує, а з другого — як самовідтворювальний механізм врівноваження глобального попиту і глобальної пропозиції.
У структурному плані глобальний ринок інтегрує, з одного боку, ринки національні, транснаціональні та міжнародні (регіональні), а з другого — факторні ринки і ринки товарів, послуг, інвестицій, інновацій.
Глобальний ринок є феноменом товарного виробництва, що переріс національні кордони. Розширення національного виробництва призвело до пошуку інших, окрім національного, закордонних ринків.
Відтак, частка продукції починає продаватися за межами національного виробництва, що відображає завершення формування національного ринку та формування спочатку міжнародного (в розумінні ринку, де мають місце відносини купівлі-продажу товарів двох і більше країн), а потім і світового як такою, формування якого завершилося в ХІХ-ХХ ст., і нарешті сучасного глобального (всепланетарного) ринку.
Як такий світовий ринок утворився наприкінці ХVІІІ ст. у результаті активізації торгівлі між країнами.
Становлення глобального ринку охоплює період від виникнення суспільного поділу праці (V-ІV тисячоліття до н.е.) до формування великої машинної індустрії у виробництві (середина ХІХ ст.). Поява суспільного поділу праці породжувала передумови для виникнення місцевого ринку, який із часом трансформувався в регіональний та регіонально-світовий.
Розвиток суспільного поділу праці в добу феодалізму дав суттєвий поштовх для розвитку товарно-грошових відносин і подальшою формування світового ринку (ХV-ХVІІ ст.).
Новий імпульс розвитку світового ринку пов’язується з утвердженням в середині ХІХ ст. у провідних країнах світу великої фабрично-заводської індустрії, яка вже об‘єктивно не могла існувати без світового ринку збуту.
Відтак, можна виділити такі формо-етапи еволюції глобального ринку:
·внутрішній ринок (сфера економічного обміну, в межах якого все вироблено і призначене для продажу реалізується всередині даної Країни);
·національний ринок (весь ринок певної країни, частина якого пов’язана з міжнародним обміном (експортом та імпортом товарів і послуг), тобто це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців);
·міжнародний ринок (частина національних ринків, що безпосередньо пов’язана із закордонними ринками і орієнтована на іноземних покупців);
·світовий ринок (система стійких торгових відносин між країнами світу, базованих на міжнародному поділі праці та інших факторах виробництва);
·глобальний ринок (синтетичне поняття, яке обєднує ринки усіх країн в єдине ціле)
Функціонально глобальний світовий ринок є сферою та результатом обертання праці, капіталу, природних та інших ресурсів. Організаційно цей ринок є сукупністю прямих взаємовигідних договорів (між рівноправними партнерами), спрямованих на задоволення потреб у товарах та послугах, забезпечення необхідними ресурсами та отримання доходу.
Сьогодні, на початку ХХІ ст., розвиток глобальних ринків як інститутів товарного обміну, торгівлі характеризується насамперед такими тенденціями:
) прискоренням темпів розвитку міжнародної торгівлі, що обумовлено різними чинниками;
) випереджаючим зростанням міжнародної торгівлі порівняно з виробництвом у реальних секторах економіки; зміною географії міжнародної торгівлі;
) зміною товарної структури валового світового продукту і світової торгівлі внаслідок НТП в сфері інформаційних та комп‘ютерних технологій; розвитком Інтернет-комерції, електронної торгівлі.
глобальний ринок економіка нестабільність
Глобальний ринок є феноменом товарного виробництва, що переріс національні кордони. Розширення національного виробництва призвело до пошуку інших, окрім національного, закордонних ринків.
Таке формування глобального ринку обумовлене дією обєктивних чинників:
·пришвидшеним розвитком науково-технічного прогресу, коли жодне підприємство чи галузь не в змозі самостійно використовувати новітні досягнення науки і техніки;
·інтернаціоналізацією господарських відносин через міжнародний поділ праці, кооперацію та спеціалізацію підприємств.
Становлення глобального ринку охоплює період від виникнення суспільного поділу праці (V-ІV тисячоліття до н.е.) до утвердження в середині ХІХ ст. у провідних країнах світу великої фабрично-заводської індустрії, яка вже об‘єктивно не могла існувати без світового ринку збуту. За цей час відбувається розширення, розвиток та трансформація внутрішнього ринку у глобальний через етапи національного, міжнародного та світового ринку.
Розвиток глобальних ринків є проявом глобалізації світової економіки, що з одного боку веде до економічного зростання, а з іншого, до посилення взаємозалежності країн, збільшення ризиків ланцюгової нестабільності.
Використана література
·Гладчук К.М. Глобалізація на світових фінансових ринках та її наслідки / К.М. Гладчук // Ринок цінних паперів України. — 2011. — №3-4. — С. 15-21.
·Ресурси та моделі глобального економічного розвитку: монографія / [Д.Г. Лук’яненко, А.М. Поручник, А.М. Колот, Я.М. Столярчук, та ін.]; за заг. ред. докторів екон. наук, професорів Д.Г. Лук’яненка та А.М. Поручника. — К.: КНЕУ, 2011. -703, [1] с.
·Глобальна економіка: принципи становлення, функціонування, регулювання та розвитку: монографія / П. О. Куцик, О. І. Ковтун, Г. І. Башнянин. — Львів : Вид-во Львів. комерц. акад., 2015.
